В Іспанії, майже у кожному домі, на кухні стоїть ваза з пластмасовими кришечками різних кольорів і розмірів. Списуючи це на тихе звихнення господарів, я ніколи не запитувала, нащо їм це треба.
Але якось при вході в супермаркет я побачила великий ящик, у який люди висипали свої кришечки, а поруч з нею фотографію семирічної дівчинки. Тут мені стало геть цікаво, і я почала розпитувати персонал. Виявилося, що цій дівчинці потрібна операція на серце, яку роблять лише в Німеччині за 90 тисяч євро.
Батьки дитини по телебаченню звернулися за допомогою, і одне з підприємств по переробці пластику запропонувало цю суму за 200 тон пластмасових кришечок. В нас, можливо, це сприйняли б за відверте знущання… а у Іспанії поставили ящики в супермаркетах, спотривних клубах, меріях і т.д. Потрібну кількість харчового пластику зібрали за кілька місяців. І досвід прижився.
Тепер фонд допомоги інвалідам, фонд по дослідженню рідкісних захворювань та інші благодійні організації мають договори з переробними компаніями. А люди продовжують збирати кришечки…
Я припинила сприймати це за прояв європейського ідіотизму. Зараз в мене на кухні стоїть ваза, наповнена кришечками.
Маленький щоденний жест, який нічого мені не коштує. Але багато змінює.
Джерело: pressa.tv