Замки Львівщини, які не показують туристам

 
Замки Львівщини, які не показують туристам
Поморянський замок. Фото: europebetweeneastandwest.wordpress.com
Поморянський замок. Фото: europebetweeneastandwest.wordpress.com

Львівщина відома серед українців як туристичний регіон. Край славиться не лише Карпатами, бальнеологічними курортами та древнім містом Лева, а й старовинними палацами та замками. Зазвичай гостям пропонують поїздку у Жовкву чи тур «Золотою підковою Львівщини», який включає в себе відвідини більш-менш відреставрованих Олеського, Підгорецького та Золочівського замків. Та у Львівській області є чимало пам’яток фортифікації, яким пощастило значно менше – зараз вони вже перетворилися на руїни або близькі до того.

Вашій увазі ТОП-5 замків Львівщини, які зазвичай не показують туристам.

Поморянський замок – неприступна фортеця короля Яна Собєського

Це – пам’ятка історії та архітектури в селищі Поморяни Золочівського району. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. У південному корпусі облаштована відкрита галерея. Свого часу замок належав руській родині Кердеїв. Опісля, наприкінці XIV ст., маєток перейшов до Зигмунта (Сігізмунда) Сененського і був у руках цього роду до 1619-1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський – батько майбутнього короля Польщі.

Колись Поморянський замок був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського, який витратив на його відбудову 25000 злотих, за допомогою інженера-спеціаліста (можливо, Шарля Бенуа) підніс його з руїн. Після цього замок витримав усі татарські напади та облоги.

pomoryanskyj_zamok_2_

У травні 2016 року стало відомо, що з території Поморянського замку, що на Львівщині, вивезли 2 тонни цінних цеглин та уламків каміння. Експерти кажуть, що через подібні дії знищуються важливі артефакти.

pomoryanskyj_zamok_3_

Старосільський замок – найбільший в області

Фото: openmind.com.ua
Фото: openmind.com.ua


Замок знаходиться у с. Старе Село Пустомитівського району. Це пам’ятка архітектури XVI-XVII ст. Завдяки своїй площі у 2 га вважається найбільшим на Львівщині.

Фото: vekra.com.ua
Фото: vekra.com.ua

П’ятикутний оборонний замок князів Острозьких побудований у 1584-1589 роках за участі архітектора Амвросія Прихильного. Був відновлений у 1642 і 1654 роках у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Мури, заввишки 14-16 метрів, завершені аттиком, оздобленим аркатурою, а фронтони башт увінчані бароковою різьбою по камені (до нашого часу збереглося лише три вежі). У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер обіцяв вивести пам’ятку з аварійного стану, відновити одну з веж, а до кінця 2015 року – ввести об’єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр. Але роботи так і не почалися.

Фото: vekra.com.ua
Фото: vekra.com.ua

Бродівський замок – твердиня на кордоні з Російською імперією

Фото: castlesua.jimdo.com
Фото: castlesua.jimdo.com

Пам’ятка архітектури державного значення, фортифікаційна споруда XVII-XVIII ст. у місті Броди Львівської області.

Після придбання Бродів у 1629 р. тодішнім польським гетьманом Станіславом Конєцпольським тут будується замок нового бастіонного типу. Його архітекторами були відомий французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок зведений у формі п’ятикутника і складався з п’яти бастіонів, валів та рову з водою, які оточували внутрішні каземати.

У 1648 р. фортеця витримала кількатижневу облогу козацьких військ Б. Хмельницького. Під час Берестецької битви твердиня також відігравала роль польської військової бази. Згодом Броди переходили у власність Собєських, Потоцьких.

Фото: castlesua.jimdo.com
Фото: castlesua.jimdo.com

Перед нападом військ Наполеона на Москву російський уряд, боячись використання замку як тилової бази польських військ – союзників французів, звернувся до австрійців з вимогою зруйнувати Бродівську твердиню. Тому в 1812 р. вежу з головним в’їздом та равелін підірвали. Руїнами було завалено фортечний рів. Замок втратив своє оборонне значення. Решту валів з казематами, що лишилися, передано під склади для товарів та магазини. Лише палац залишався головною оздобою замку.

Нині тут залишилось три з половиною куртини з казематами і два бастіони. На замковому дитинці зберігся двоповерховий палац XVIII ст., побудований Станіславом Потоцьким. Замкові каземати залишаються в руїні і не використовуються, що приводить до значних руйнувань.

Фото: vandrouka.by
Фото: vandrouka.by

Добромильський замок – найвищий та найвіддаленіший на Львівщині

Фото: mandrivna.blogspot.com
Фото: mandrivna.blogspot.com


Замок Гербуртів, розташований за кілька кілометрів від містечка Добромиль Старосамбірського району. Є пам’яткою архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення.

Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев’яний замок. Проте він згорів під час нападу татар у 1497 р. Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 р. відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав Добромилю магдебурзьке право. У 1614 році Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду. Вона мала винятково оборонні функції, житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового мешкання.

Після поділу Польщі австрійський уряд видав розпорядження розібрати старі укріплення, що й частково було зроблено. До нашого часу збереглися чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень, два фрагменти мурів, залишки однієї башти, залишки криниці у подвір’ї замку.

Добромильський замок – найвищий (560 м над рівнем моря) та найвіддаленіший від Львова замок Львівщини. При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль (близько 30 км) і Самбір (близько 40 км).

Замок у Мурованому – свідок кохання Лжедмитрія та Марини Мнішек

Фото: ukrainaincognita.com
Фото: ukrainaincognita.com

Сьогодні у с. Муроване Старосамбірського району збереглися лише руїни від колишнього замку: фрагменти мурів, вали замчища зі стрімкими схилами глибокого рову та залишки каналу.

Замок, ймовірно, розпочав зводити на початку XVI ст. львівський хорунжий Андрій Тарло. Після руйнування 1559 р., ренесансний замок відбудував його син, сандомирський хорунжий Миколай Тарло, про що засвідчувала пам’ятна таблиця на замковій стіні. З приданим його доньки Ядвиґи Тарло замок перейшов до львівського старости Єжи Мнішека, який провів його перебудову на модну тоді резиденцію palazzo in fortezza.

П’ятикутний двоярусний замок з трьома круглими кутовими вежами, прямокутною надбрамною годинниковою вежею височів на пагорбі над мочарами річки Стрв’яж. У замку налічувалось 45 кімнат, дві великі зали з мармуровою підлогою. За легендою, у замку 25 травня 1604 року майбутній російський цар Дмитро Іоанович просив руки у Марини Мнішек, мабуть, найбільш неоднозначної жінки Східної Європи початку XVII ст.

Автор: Ольга Іващук
Джерело: zik.ua.

Замки Львівщини, які не показують туристам