Кілька років тому, коли ми лише починали кататися автостопом, нам зупинився один далекобійник, про якого я досі розповідаю своїм знайомим.
Щойно ми всілися і почали знайомитися, мою увагу привернув маленький сухий букет квітів, який лежав поруч з водієм.
– А що це за зілля?, – сміючись, запитала я.
– Це улюблені квіти моєї дружини. Спеціально зірвав їх у Франції, вже 10 днів везу.
Я дві хвилини просто сиділа і мовчки усміхалася.
Ось така любов.