5 маленьких історій з інтернет-простору, які чудово піднімають настрій.
Леон-кіллер
Віддали на літо сина дідові на виховання. Через тиждень приїжджаю в гості, а малий бігає в чорній шапці на глові, просить, щоб його називали Леон і хоче у майбутньому стати кіллером. Після недовгої сварки з батьком з’ясувала, що дідусь підсадив 7-річного онука на фільми про кіллерів, переконав у тому, що це безмежно круто, а коли малий дозрів, дав йому перше завдання – знайти і знищити усіх колорадських жуків на городі. Зі слів діда, онук впорався на всі 100%: “Навіть рукавиці носив, щоб відпечатків не залишати…” Вже минув майже рік, а син досі після того, як поп’є чай чи поїсть, витирає серветкою ложки і чашки: “Щоб пальчики не залишилися!”
Захист від циганів
Побачив, як на вокзалі цигани оточили дівчину, щось їй кричали про те, що якщо не дасть грошей, її родичі загинуть, нещастя почнуться і все таке… Не розгубився, підійшов до них і з серйозним виразом обличчя почав, розмахуючи руками, голосно кричати, викрикувати рецепт антибіотиків на латинській. Миттєво втекли. Не даремно медичний закінчив.
На зупинці
Біг на автобус і впав. Повз проходили дівчата. Одна – іншій: “а ти кажеш, що гарні хлопці на дорозі не валяються” і як зарегочуть в один голос… Ні, ну з якогось боку навіть приємно… 🙂
Жарт викладача
Прогуляли з декількома товаришами багато пар з одного предмету. Викладач у соцмережі нам спільним повідомленням написав, мовляв, хлопці, багато пропустили, тому перед наступним семінаром ознайомтеся, будь ласка, з матерілами на такому-то сайті. Переходимо за посиланням, а там сайт воєнкомату.
Жорстокий розіграш
У мене подруга працює на невеликому фармацевтичному підприємстві, яке випускає вітаміни-пустушки-бади. В тому числі й шипучі розчинні. Оскільки підприємство підпільне, потрапити туди не так складно. Одного дня сидимо там з подругою, вона мені показує веселі досліди з шипучою основою для вітамінів. Наприклад: обмащує палець, він висихає, вона опускає палець у стакан з водою, той починає шипіти і пінитися, як у фільмах жаху.
Взяв я у подруги упаковку цієї шипучої гидоти, обмастив нею обличчя і пішов у церкву на якусь-там процедуру (з родичами), де священик водою ляпає в обличчя.
Дочекавшись своєї черги, коли вода потрапила мені на обличчя і ця хімія зашипіла і запінилася, почав кричати як навіжений і метушитися… Ефект перевершив усі мої сподівання… Священик в шоці, бабульки в церкві перелякано хрестяться і читають молитви, намагаючись вигнати з мене нечистого…
Родичі досі зі мною не розмовляють!
Автори історій невідомі.
