Діти дошкільного віку дуже полюбляють загадки. Тим більше, що загадки – чудовий інструмент для розвитку мислення, уваги та уяви. Сьогодні пропонуємо повідгадувати загадки про зиму.
Ці загадки про зиму дотепні та цікаві, деякі з них римуються та передбачають слово-відгадку, що значно полегшує завдання.Читайте та відгадуйте!
Загадки про зиму
Під вікном моїм калюжа
Уночі замерзла дуже,
Узялася склом твердим,
Добре ковзатись на нім.
(Лід)
***
Зимно стало дуже-дуже,
Аж замерзли всі калюжі
І за щічки щипле хтось.
То прийшов Дідусь…
(Мороз)
***
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка,
Крил не має,
Гарно літає.
(Сніг)
***
Холодна, біла
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок зупинила
(Зима)
. . . . .
***
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку нас везуть.
(Санчата)
***
Політала зірочка, політала,
Сіла на долонечку і розтала.
На долоні слізонька-крапелинка.
То не просто зірочка, то –
(Сніжинка)
***
Білий білан
Упав на лан,
Замів сліди
Помелом бороди.
(Сніг)
***
Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас…
(Зима)
. . . . . .
***
Ой, зима все посріблила,
Світ весь ковдрою накрила.
З неба вже летять пушинки,
Всім відомо – це…
(Сніжинки)
***
Круг ялинки справжнє свято.
Тут і діти, і звірята,
Співи, танці, шум і крик –
Всі стрічають …
(Новий Рік)
***
Вітер хай не шаленіє,
Хай хурделиця не віє.
Не злякались їх погроз!
З нами разом – …
(Дід Мороз)
. . . . . . .
***
З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік –
Так приходить…
(Новий Рік)
***
Вздовж ріки тепер мости.
Можна йти по них і йти.
Це надовго і всерйоз
Все скував Дідусь…
(Мороз)
***
Ми – спортсмени, нас обох
Бачиш ти завжди удвох.
Ми по снігу швидко линем
Ще й стрибаємо з трампліну.
(Лижі)
***
У святковій залі
Стоїть як картинка,
Весела, зелена,
Красуня – …
(Ялинка)
***
Всі співають, веселяться,
Не вгава веселий сміх,
Через те, що нині свято,
Що за свято?
(Новий рік)
. . . . . . .
***
Я – істота нежива,
Я – істота снігова.
З кульок я складаюсь,
Діток потішаю.
(Сніговик)
***
Скрізь зима,
Та що це, сон?
– Сад цвіте! – гука Антон.
– Білий цвіт он на калині!..
Та ми знаем, що це…
(Іній)
***
Мухи білі і лапаті –
Не живуть вони у хаті.
А як сонце припече –
З них водичка потече.
(Сніжинки)
***
Біле-біле покривало
По землі порозстеляла,
Все укрила ним сама.
Відгадайте: це …
(Зима)
.
. . . . .
***
Перша гостя – дівка вміла,
Вся морозяна та біла,
Пухом-снігом ліс вкриває:
Хай спочине ліс, дрімає..
(Зима)
***
Знають, певно, всі малята,
Що невдовзі прийде свято —
Свято давнє і нове,
Свято гарне, зимове.
Скоро, скоро на поріг
Завітає …
(Новий рік)
***
Хто на місці не сидить,
А несеться і летить,
Жваво у танку кружляє,
Наших діток звеселяє?
Звісно, це такі пушинки —
Білі зимові…
(Сніжинки)
***
Біла, гарна, чарівна,
Мов Снігуронька вона.
Землю прикрашає,
Сріблом засипає
Все навколо – наче рай!
Нумо! хто це, відгадай!
(Зима)
***
Стало біло навкруги –
Я розпушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я – …
(Зима)
***
Хтось малює на вікні
Квіти, казочки чудні.
Вимальовує старанно
Він узори бездоганно.
І коли ж таке буває,
Коли снігом замітає?
Й хто малює на вікні?
Розкажіть-но ви мені!
(Зима. Мороз)
. . . . . .
***
Мухи білі прилітають,
На головоньки сідають,
Замітають всі доріжки
І дарують діткам сніжки.
Хто ж дарує жартома
Білі мухи? Це …
(Зима)
***
Білі гуси летіли,
Відпочити схотіли.
Сіли гуси на став –
Білим-білим він став.
Сіли гуси на луг —
Забіліло навкруг.
Залетіли на подвір’я,
Натрусили всюди пір’я.
Вийшов Петрик за поріг,
Взяв те пір’я, а то — …
(Сніг)
К.
Овчаренко
***
Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна?
І сміється,
Задається:
— Ось така ширина.
(3има)
П. Воронько
***
Стоїть баба снігова —
Здоровенна голова.
Поглядає баба скоса:
«Хто украв у мене носа?»
Всі ви знаєте, мабуть,
Як того злодюжку звуть.
(Заєць)
П. Глазовий
***
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє зайчик свій кожух.
Вдіває лиска рукавички,
Співають весело синички.
Ведмідь в берлозі вже дріма…
Яка пора, скажіть?..
(Зима)
***
Вона росте в лісах,
Гілочки всі у голках,
Взимку – як улітку,
Влітку – як узимку,
Прийде до хатинки
Зелена …
(Ялинка)
. . . . . . .
***
Як борошно він білий-білий,
Здається, світ укрився цілий,
Все падає, все нароста,
На села сиплеться й міста,
На гори, на ліси, на ниви —
Пухнастий, легкий, блискотливий.
Лягає тихо нам до ніг.
Із вати килим? Ні, це …
(Сніг)
***
На подвір’ї біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, засвистіло –
Знов прийшла до нас…
(Зима)
П. Сиченко
***
Їдальня на суку висить,
Пташок і діток веселить.
(Годівниця)
***
Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, мов та вата,
Я прилипаю вам до ніг,
І називаюсь просто …
(Сніг)
***
Невеличкі дві хатинки,
В них м’які і теплі спинки.
По п’ять братиків малих
Заховались в хатках тих.
(Рукавички)
***
Він малює на вікні
Гарні квіти крижані,
На дитячих щічках – маки,
З ним узимку дружить всякий.
(Мороз)
***
Морозець в садку гуляє
Та деревця прикрашає.
Всі чорненькі гілочки
Вбрав у білі квіточки.
(Іній)
***
Дві дощечки на ногах
Вміло їздять по снігах.
(Лижі)
***
На ліси, поля, стежини
Білий пух летить з хмарини.
(Сніг)
***
Має повно колючок,
Мов зелений їжачок,
А в зимові гарні свята
Має ще й прикрас багато.
(Ялинка)
***
На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)
. . . . . . . .
***
Восени не в’яне, а взимку не вмирає.
(Ялинка)
***
Біла скатертина всю землю вкрила.
(Сніг)
***
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)
***
Білий як пір’їна, холодний як крижина.
(Сніг)
***
Біла морква зимою росте.
(Буруля)
***
Що то за гість, що тепло їсть?
(Мороз)
***
Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо.
(Рукавичка)
***
Влітку відпочивають,
Взимку дітей катають.
(Санчата)
***
Як це білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться.
(Сніг)
***
Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)
***
Без пилки, без сокири,
А мости будує.
(Мороз)
***
Впаде з неба – не розіб’ється,
Впаде в воду – розпливеться.
(Сніг)
***
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє – коли це буває?
(Взимку)
***
Узимку під ногами лежить,
А влітку його не знайдеш.
(Сніг)
***
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(Сніжинка)
***
У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом.
(Іній)
***
Народився восени, навесні вмираю,
Узимку своїм тілом землю зігріваю.
(Сніг)
. . . . . . .
***
Хоча сам не біжить,
А стояти не велить.
(Мороз)
***
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)
***
У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом.
(Іній)
***
Хоча сам не біжить,
А стояти не велить.
(Мороз)
***
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай.
(Сніг)
***
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках,
Ідуть діти в саночках.
(Ковзанка)
***
Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче й помирає.
(Бурульки)
***
Взимку вкрили все навкруг:
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече,
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
***
І маленькі, і старенькі,
Влітку, взимку, навесні
Всюди вдягнені гарненько
У зелені сукні всі.
(Ялинки)
