Лелечі перегони: ексцентричний заповіт Чарльза Венса Міллара та його несподівані наслідки
Чарльз Венс Міллар, заможний канадський адвокат з ексцентричним почуттям гумору, зробив свій останній вибрик незабутнім. Померши у 1926 році, він заповів більшу частину своїх значних статків – понад 10 мільйонів доларів у сучасній канадській валюті – родині з Торонто, яка протягом десяти років після його смерті народить найбільше дітей.
Цей зухвалий експеримент, який ЗМІ охрестили “лелечими перегонами”, викликав шалений ажіотаж серед жителів Торонто, особливо в умовах Великої депресії, коли багато хто опинився у скруті. Сім’ї кинулися наплоджувати дітей, розробляючи стратегії в умовах обмежених медичних знань того часу.
Змагання швидко вийшли з-під контролю. Десятки сімей боролися за багатство Міллара, народжуючи численних дітей. Деякі сім’ї опинилися у злиднях, інші пережили трагічну втрату немовлят. Виникли суперечки щодо тлумачення заповіту та прав претендентів.
Суди зрештою підтримали ексцентричний заповіт Міллара, хоча лише декілька сімей отримали значні суми. Шість сімей розділили основну частину спадщини, інші ж отримали значно менше, ніж очікували.
“Лелечі перегони” залишили глибокий слід в історії Канади, підкресливши складні взаємозв’язки між багатством, народжуваністю та суспільною динамікою того часу. Незважаючи на жартівливий задум Міллара, його нетрадиційна схема успадкування мала далекосяжні та неоднозначні наслідки.
