Геморой, інакше відомий як варикозне розширення вен заднього проходу, є одним з найпоширеніших і водночас найсором’язливіших захворювань, від якого страждає значна частина населення. Неправильне харчування з низьким вмістом клітковини, сидячий спосіб життя та недостатня фізична активність сприяють цьому. Кровоточиві вузлики – це природна частина ануса, але саме їхнє неправильне функціонування може спричинити справжні проблеми [1]. Захворювання розвивається повільно, тому важливо помітити симптоми якомога раніше. Якщо їх помітити на ранній стадії, з ними можна впоратися за допомогою домашніх засобів, які включають ванночки або використання різних мазей, що відпускаються без рецепта. На жаль, симптоми часто недооцінюються, і лише тоді, коли хвороба прогресує і починає турбувати, пацієнт звертається до лікаря.
Причини геморою бувають різні. Утворення гемороїдальних вузлів відбувається внаслідок або підвищеного тиску в анальних венозних сплетіннях, або застою крові в цих структурах. Перераховано низку факторів, які можуть спричинити утворення вузлів [2]. Деякі з найпоширеніших: вагітність, звичні запори, фактори, пов’язані з харчуванням (низький вміст клітковини), сидячий спосіб життя, а також біг на довгі дистанції. Захворюваннями, що сприяють розвитку геморою, можуть бути: цироз печінки, вроджена відсутність венозних клапанів у вісцеральних венах, пухлини малого тазу. Ризик геморою підвищують надмірна маса тіла, хронічний кашель і малорухливий спосіб життя [3].
Ознаки геморою
Внутрішній і зовнішній види геморою мають різні симптоми. Перший зазвичай проявляється безболісною ректальною кровотечею. Найчастіше це відбувається під час або відразу після дефекації. Кров забарвлює туалетний папір, може оточувати випорожнення і капати в унітаз. Внутрішній геморой може супроводжуватися слизовими виділеннями, відчуттям неповного випорожнення кишечника, а у важких випадках, при випадінні гемороїдальних вузлів, можуть виникати ураження навколо ануса, свербіж і нетримання калу [3]. Зовнішній геморой – це видимі і промацувані вузли, які часто супроводжуються болем і свербінням. Великі ураження можуть викликати проблеми з гігієною, що призводить до подразнення та шкірних інфекцій навколо ануса [1].
Лікування геморою
Галузь медицини, що займається захворюваннями заднього проходу – проктологія. Через сором, який супроводжує захворювання заднього проходу, пацієнти неохоче звертаються за медичною допомогою. Однак важливо знати, що чим швидше буде проведена консультація, обстеження та діагностика, тим швидше настане одужання. Варто пам’ятати, що в переважній більшості випадків ці проблеми не проходять спонтанно, навпаки, якщо їх не лікувати, вони можуть призвести до незворотних, вкрай неприємних наслідків [3]. Геморой – найчастіша проблема, з якою пацієнти звертаються до проктолога.
Існує кілька методів лікування варикозного розширення вен прямої кишки:
- мазі, свічки та протизапальні препарати, які зазвичай допомагають на початковій стадії захворювання,
- лазерна терапія, під час якої судини скорочуються внаслідок дії лазера,
- ін’єкційна склеротерапія, яка особливо підходить для невеликих уражень,
- хірургічне видалення, яке є більш інвазивним методом,
- метод Баррона, який вважається найефективнішим у медицині [2].
Геморой це не причина відмовлятися від активного способу життя. Легкий та помірний геморой лікується консервативно. Лікування базується на збільшенні споживання клітковини та гідратації, правильному режимі, збалансованому раціоні. Бажано збільшити фізичну активність, наприклад, ходити пішки та виконувати вправи вдома, а також обмежити час, проведений у сидячому положенні. Місцево для заспокоєння уражень шкіри застосовують супозиторії, креми або мазі, які можна придбати в аптеці без рецепта. За наявності болю призначають нестероїдні протизапальні препарати. У важких формах геморою або якщо консервативне лікування не допомагає, потрібне хірургічне втручання [1]. Процедури прості – ті, що виконуються в амбулаторних умовах, включають лігування гумовими стрічками (накладання еластичної стрічки на внутрішню варикозну вену, яка відмирає і відпадає протягом 5-7 днів), склеротерапію (ін’єкція облітеруючого агента) та лазерну коагуляцію або електрокоагуляцію.
Література
1. В.К.Казимирко,М.П.Захараш, А.И.Пойда, В.И.Мальцев. Патология дистального отдела кишечника: механизмы развития, лечение. Київ, Моріон, 2008. 160 С.
2. Шудрак, А. А., Цема, Є. В., Уманець, О. І., & Яринич, Ю. В. (2011). Функціональні результати малоінвазивного лікування геморою. Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, (15,№ 1), 14-16.
3. Mounsey A. L., Halladay J., T. S. Sadiq. Hemorrhoids. American Family Physician. Volume 84, Number 2 July 15, 2011
