Якщо дитина стикається з булінгом і поділилася цим з батьками, важливо, щоб реакція з їхнього боку була негайною. Спеціалістка Світлана зазначає, що дитина сама по собі не повинна вирішувати проблему булінгу, адже зазвичай вона починає адаптуватись, захищатись або навіть боротися. Однак такі стратегії рідко бувають ефективними, і їхні дії можуть призвести до ігнорування або навіть приниження, щоб заробити прийняття і любов.
Арефнія, психологиня, вважає, що захист дитини від булінгу – це завдання батьків, які повинні створити безпечне середовище. Якщо дитина розповідає про проблему, батьки повинні зібрати інформацію та докази булінгу.
Вона також критикує практику в школах, де директора захищають вчителів, відкидаючи можливість булінгу, що ускладнює доведення фактів. Ніби в їх школі це все просто не є можливим.
Тому дуже важливо, щоб дитина збирала докази, які можна було б використати у суді, такі як відео та аудіоматеріали, які підтверджують факт булінгу. З цими матеріалами батьки можуть звертатися до відповідальних осіб для вирішення проблеми.
