Хто написав гімн України: Павло Чубинський, Михайло Вербицький та історія “Ще не вмерла Україна”

“Ще не вмерла Україна” – і ніколи не вмре! І “згинуть наші вороженьки”, які щодня безжально вбивають нашу націю. І чорне море нам ще усміхнеться – особливо з Кримського боку. І звісно – покажемо всьому світу, що “ми браття козацького роду”.

Лиш, боляче до глибини душі, що за це – “душу й тіло ми положим”.

Це слова Гімну України, які наче пророцтво, яке вже вкотре повторюється для нашої держави. І мабуть влучнішого тексту годі було б і шукати. Бо це – не просто рядки, це – наша Україна, наша історія, боротьба, віра та незламність, які болять в серці кожного українця.

Хто написав гімн України: коротка відповідь

Було б неправильно, відповідаючи на питання, хто написав Гімн України, приписувати авторство лише одній людині. 

Хто написав слова гімну України – Павло Чубинський

Слова Гімну України написав не письменник у поважних літах, який усе життя присвятив поезії, а юнак, якому на момент створення цих рядків було всього 23 роки.

Це зараз, відкриваючи історію гімну України, ми бачимо поважного дядька з густою бородою, але тоді – це був молодий та енергійний поет та етнограф, який всім серцем любив Україну – Павло Чубинський. 

Спочатку, це був вірш “Ще не вмерла Україна”. 

Початково, Павло Чубинський, який є автором гімну – не планував писати текст майбутньої державної пісні, і навіть не міг здогадатись, що ці рядки переживуть не одне покоління…

Та час показує нам, що життя бентежне і слова, написані в моменті, можуть стати частиною історії. Але про цей момент, трохи згодом.

Хто написав музику гімну України – Михайло Вербицький

Говорячи безпосередньо про твір “Ще не вмерла Україна” як про гімн, то варто згадати і людину, яка подарувала нам звучання, акорди якого ми впізнаємо серед тисяч мелодій.

Композитор Гімну України простий священник з Галичини – Михайло Вербицький, в доробку якого багато духовних творів, хорової музики та навіть композицій для театральних вистав.

Прочитавши рядки твору “Ще не вмерла Україна”, щось таки здригнулось в серці Михайла, і він відчув – це значно більше, ніж просто вірш.

Тепер ви знаєте, хто написав музику Гімну України, та хто написав слова Гімну України. А як ці дві частини з’єднались в один твір, будемо розповідати далі.

Історія створення гімну України: від вірша до пісні

Нам більш знайомі історії, коли кілька людей, або команда спільно працюють над проєктом завчасно уявляючи, що має вийти в кінці. Та історія створення Гімну України – зовсім не така. Павло Чубинський не знав, що його вірш стане музичним твором, а Михайло Вербицький – не знав, що його музичне перевтілення вірша стане гімном. Скажемо більше – тоді коли були створені перші версії Гімну України, як такого поняття “державний гімн” в сучасному розумінні, ще не існувало. Тобто, не було завдання – створити державний символ. Не побоїмося цього твердження, але хіба це не феномен? Просто уявіть, що авторам нашого гімну – ніколи не судилось зустрітися, проте їм вдалось створити твір, слухаючи який совість не дозволить сидіти, навіть, якщо ніхто і не бачить.

Гімн України: як все починалось

Усе почалось восени 1862 року в Києві. Молодий український поет та етнограф Павло Чубинський почув сербську патріотичну пісню, яка настільки йому сподобалась, що надихнула його на створення власного твору. Під враженням від почутого, всю свою любов до народу та прагнення до свободи, він висвітлив у рядках вірша “Ще не вмерла Україна”. 

Як би зараз сказали – “вірш зайшов слухачам”, тому дуже швидко поширився серед інтелігенції. Так швидко поширився, що невдовзі після публікації цього вірша, Павла Чубинського засудили до заслання в Архангельськ через проукраїнську діяльність.

Від слів до перших акордів: як створювалась музика гімну України 

Через три роки, у 1865, зовсім випадково, Михайло Вербицький, прочитав вірш “Ще не вмерла Україна” в одному часописі. 

Рядки вірша не давали спокою священнику. Так були створені перші акорди для гітари. Вірш буквально “засів” у Вербицького в голові настільки, що після гітарної версії – мелодія вже виконувалась хором. Не забарився і привід – продемонструвати своє творіння. 

10 березня 1865 року в Перемишлі відбулося вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Саме там, перший раз і прозвучала пісня “Ще не вмерла Україна” в хоровому виконанні. І саме з цього дня, рядки твору набули іншого змісту. Пісня не загубилась серед інших, а почала свій шлях до визнання.

Як “Ще не вмерла Україна” стала Державним гімном України

Шлях Гімну України до офіційного визнання – був дуже довгим. Тут варто згадати і репресії українського народу і національно-визвольну війну, і кілька переробок гімну, так як треба було “совєтам”.

Ще у 1917-1921 роках, Гімн України був народним гімном, який підтримував український дух у боротьбі за незалежність. Згодом, у 1939 році його було затверджено як гімн у Карпатській Україні. А вже в 1949 році, як вуаль на очі українцям було “кинуто текст” нової радянської версії створеної Павлом Тичиною “Живи Україно, прекрасна і сильна”. Звісно ж це мало служити нагадуванням про те, що “прекрасна і сильна Україна” лише завдяки радянському союзу.

Але, український народ добре знав, завдяки чому “Україна прекрасна і сильна” і саме ця відповідь ховалася між рядками справжнього гімну, який попри заборони не стихав з уст українців.

Аж у 1989 році, в Чернівцях на фестивалі “Червона Рута”, вперше на загал була проспівана “Ще не вмерла Україна”. Без музики, зате з вірою в серці та підтримкою сотень українців.

15 січня 1992 року Верховна Рада затвердила музичну редакцію Гімну України, а 6 березня 2003 року ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, закріпивши слова першого куплету та приспіву вірша Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького.

Чим сучасний текст гімну відрізняється від оригіналу Чубинського

Текст Гімну України звучить настільки проникливо, що слухаючи його, просто неможливо залишитись байдужим. Одразу згадується козацька доба, випробування, які довелось пройти нашому народу, та й те що ми зараз проходимо, теж відгукується рядками про кровопролиття. А тепер уявіть, що оригінал звучав ще гостріше. Звідси і всі заборони радянської влади про його поширення. Ну і кажіть потім, що слова нічого не значать. Уже тоді слова гімну були справжньою зброєю, і “радянщина” дуже боялась, щоб ця зброя не опинилась біля їх скронь.

А вся справа в тому, що в оригіналі вірш Чубинського був значно довшим, ніж наш сучасний гімн і містив прямі заклики до боротьби за свободу, згадку гетьманів, та навіть висміювання рішення Богдана Хмельницького “віддати Україну” Росії.

До сучасного офіційного тексту увійшли лише перша строфа та приспів оригінального твору, а також змінено перший рядок. Якщо в оригіналі Павло Чубинський написав “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”, то сьогодні ми співаємо “Ще не вмерла України і слава, і воля”.

Текст Державного гімну України

Ми впевнені, що ви знаєте, але просто залишимо тут слова Державного Гімну України повністю.

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Хто написав духовний гімн України – “Молитва за Україну”

Про духовність нашого народу можна й не говорити. Духовність українців – не як щось окреме, а як споконвічна традиція, яка проявляється в молитвах, ставленні одне до одного та в любові до рідної землі.

І якщо, Державний Гімн України розповідає про боротьбу, незламність та прагнення до свободи, то Духовний Гімн України “Молитва за Україну” – це наша душа, яка звертається з проханнями захисту Батьківщини до Всевишнього.

Написаний духовний гімн України у 1885 році письменником і громадським діячем Олександром Кониським. Музику на ці душевні слова, написав композитор Микола Лисенко.

І як бачите, духовний гімн України, був написаний навіть раніше за Державний.

День Державного гімну України та правила виконання гімну 

Дату, коли відзначають День Державного Гімну України – обрали не випадково. 10 березня в Перемишлі, вперше відбулось публічне виконання твору, тому й вигадувати нічого не довелось.

З Гімну України розпочинаються важливі державні заходи, офіційні виступи, шкільні свята чи інші урочистості. І знаєте, тут не хочеться писати довгих петицій про правила виконання гімну: що треба встати, що чоловікам треба зняти головний убір, що не треба відволікатись, а ще, щоб точно отримати галочку “відмінно”, треба – поставити серце на руку.

Але скажіть, хіба мають значення правила, які виконують не з власного бажання, а просто тому, що так потрібно? І мабуть, головне правило виконання гімну – зрозуміти особисто для себе, що Гімн України – це не просто пісня, а слова, в яких незалежність “написана кров’ю”. Це наша історія, яка й досі триває, бо “Ще не вмерла Україна” і “Ще не вмерла України ні слава ні воля”. І от коли це зрозуміє кожен громадянин нашої вільної, незламної та нескореної України, тоді почнеться повага до гімну не суто з етикету, а з розуміння і поваги до того, скільки болю, боротьби та людських життів стоїть за кожним його рядком.

Цікаві факти про гімн України та його авторів

Як шкода, що автори нашого гімну не дожили до того часу, щоб почути його звучання в незалежній Україні. Та й взагалі, перше звучання гімну, як звукозапису почули німці. Цікаво? Якщо так, то читайте наступні цікаві факти про гімн України та його авторів:

• Автори гімну України Павло Чубинський та Михайло Вербицький – ніколи не були знайомі, і жоден з них не планував спеціально створювати гімн України. 
• За активну діяльність в українському національному русі Павла Чубинського, відправили на заслання до Архангельської губернії на 7 років.
• Перший аудіозапис гімну, зробили не в Україні, а 1910 року в німецькому місті Кельн.
• Влада СРСР вбачала в словах гімну небезпеку, яка на їх думку “негативно” впливала на світогляд громадян, а тому найпростіше, що могло зробити “боягузливе радянське керівництво” – заборонити його.
• 24 серпня 2022 року на День Незалежності, гімн України одночасно пролунав у 55 країнах світу.

А ще, цікавий і той факт про Гімн України, вже неодноразово велись дискусії на рахунок того, щоб зробити його слова більш “позитивнішими”. Час від часу, з’являються суспільні петиції у яких йдеться про зміну слів гімну. А в 2022 році, у Верховній Раді навіть був зареєстрований законопроєкт, в якому йшлось про те, щоб змінити перші рядки на “Переможе Україна і слава, і воля, Переможе над ворогами нам, браття молодії усміхнулась доля”. 

Схоже, хтось ще й досі не розуміє, що гімн України це – не “веселенька пісня”, яка повинна піднімати настрій – а частина нашої болючої історії. І хоч ці поняття зовсім не тотожні, хіба доцільно переписувати історію Голодомору бо “занадто багато жертв і страшних смертей”? Чи може треба переписати трагедію Бабиного Яру, бо масове вбивство звучить жахаюче? Чи може в деталях не згадувати як помер Степан Бандера за свою проукраїнську позицію, скільки жертв було в період Розстріляного Відродження? Звичайно що ні, бо наша історія не має бути зручною чи позитивною, вона має бути справжньою.

Так само і наш гімн – був, є, і має залишатись свідченням того, через що пройшла Україна і за що продовжує боротись сьогодні на полі бою. Де вже сучасні “Бандера”, “Хмельницький”, та “Сагайдак” в обличчі українських військових “кладуть свою душу та тіло”, щоб Україна жила.

А ви як вважаєте: чи варто переробити рядки гімну?