Кожного року у японському селі, яке знаходиться на півночі префектури Аоморі, поля перетворюються на величезні 3D малюнки, які створюють з допомогою кольорових сходів рису.
Якщо дивитися на поле із землі, ви не побачите нічого особливого – звичайна рисова плантація. Але якщо піднятися на оглядовий майданчик і поглянути вниз, перед тобою відкриваються цілі картини.
Картини на рисових полях, або “танбо”, створюють, висаджуючи рисові паростки за спеціальною схемою. Мистецтво бере свій початок від 1992 року, коли місцевий мер доручив своїм співробітникам вигадати заходи, щоб залучити туристів до маловідомого містечка.
Такатосі Асарі з департаменту туризму і планування розповідає, що
“один із співробітників мерії побачив рисове поле біля однієї школи, на якому смужками висадили жовті, фіолетові і зелені паростки. Йому спала на думку ідея зробити рисове поле з малюнком і текстом на ньому”.
Вирощування рису є основою життя мешканців Інакадате
Крім рисових плантацій в Інакадате більше нічого немає.
У цьому маленькому далекому від цивілізації селищі, де мешкає трохи більше восьми тисяч людей, рисівництво є основним родом діяльності. Рис тут вирощують вже майже два тисячоліття. Офіційним символом Інакадате є рисова квітка, яку також згадують у гімні Інакадате.
У створенні першої рисової картини взяли участь майже 100 сільських жителів. Їм вдалося виростити рисове поле з досить схематичним зображенням гори Івакі, яка розташована неподалік, і словами “Рисове село Інакадате” японською.
Глядачів, на жаль, приїхало дуже мало. Розуміючи, що вони мають створити щось більш видатне, селяни почали щороку збільшувати кількість кольорів на малюнку рисом і вдосконалювати техніку”, – зазначає Асарі.
Ескізи рисових картин створює викладач малювання місцевої школи Ацусі Ямамото. Коли сільська рада вирішила зобразити на рисовому полі Мону Лізу, вони звернулися до Ямамото з проханням допомогти.
Шедевр да Вінчі у рисовому виконанні зустріли неоднозначно. Малюнку бракувало належної перспективи, та й сама Джоконда декому здалася товстою.
“Спочатку не все було просто, – зізнається Ямамото. – Але згодом прийшов досвід, і тепер рисові картини виходять саме такими, як планувалося”.
Тепер процес розробки ескізів починається восени одразу після збору врожаю і завершується у квітні за місяць до посадки, пояснює мер Інакадате Кою Сузукі.
“Теми картин обирають на Раді з питань розвитку села. Ми намагаємося догодити найрізноманітнішим смакам”, – каже Сузукі.
Рисові паростки висаджують наприкінці весни, а зображення з’являються влітку
Потім Ямамото робить ескіз малюнку, а фахівці з топографії за допомогою комп’ютерної програми вираховують правильну перспективу зображення, щоб картина виглядала природно з оглядових майданчиків.
Рослини висаджують наприкінці весни на двох сільських плантаціях.
“Ми використовуємо 12 сортів рисових рослин семи кольорів. Одразу після засівання їх важко відрізнити, але коли з’являються паростки, вже видно, що вони різнокольорові”, – пояснює керівник відділу туризму Масару Фукусі, який також доглядає плантації.
Зображення починають вимальовуватися із бруду десь у червні і досягають своєї пишної краси в другій половині літа. Саме в цей час до Інакадате приїжджає найбільше число відвідувачів.
Якщо у 1990-их туристів було зовсім мало, то вже минулого року подивитися на рисові країни приїхали понад 340 тисяч людей. Сільській раді довелося побудувати залізничну станцію Art Station Tanbo і спеціальну оглядову вежу.
Протягом багатьох років на рисових полях сходили сцени з улюблених фільмів, як-от “Зоряні війни” або “Звіяні вітром”, але останнім часом перевагу надають японським національним мотивам.
2016 року на них були зображені Годзілла і актори із популярного телесеріалу “Санада Мару”, присвяченого історії самураїв.
Які картини виростуть на полях цього року, Сузукі не зізнався, але зазначив, що це буде щось із “Кодзікі”, найстарішого літературного пам’ятнику Японії.
Джерело: bbc.com
