Одного разу вночі в провінції, де розташовувався монастир, пройшов сильний снігопад. Вранці учні, пробираючись буквально по пояс в снігу, зібралися в залі для медитацій.
Учитель зібрав учнів і запитав:
– Скажіть, що нам потрібно зараз робити?
Перший учень сказав:
– Слід помолитися, щоб почалася відлига.
Другий припустив:
– Потрібно перечекати у своїй келії, а сніг нехай йде своїм шляхом.
Третій з мудрим виразом мовив:
– Тому, хто пізнав істину, має бути все одно – чи є сніг, чи немає.
– А тепер послухайте, що я вам скажу, – прошепотів вчитель.
Учні приготувалися слухати найбільшої мудрості.
Учитель обвів їх поглядом, зітхнув і сказав:
– Лопати в руки – і вперед!
Мораль: не забувайте про те, що дійсно працює – дії!
