Я – твоє тіло, і я звертаюся до тебе …
Я виглядаю так, як ти думаєш про мене. Будь ласка, думай про мене, що я красиве. І я буду таким.
Коли ти думаєш про хвороби і намагаєшся вишукувати їх в мені, то мені доводиться підлаштовуватися під твої думки, і я починаю хворіти.
Коли ти багато часу приділяєш думкам, які викликають у тебе негативні емоції, я теж починаю хворіти. Тому що дорогоцінна життєва сила йде на ці думки.
Коли ти думаєш думки, що викликають радість, я буквально розквітаю і молодію на очах.
Мої резерви і можливості дуже високі. Просто вір в мене: я здатне до регенерації, я здатне відновлювати втрачені органи. Я можу видужати, навіть коли ваші лікарі поставлять мені невиліковний діагноз. Просто допоможи мені своїм бажанням і вірою в мої можливості.
Я так влаштоване, що легко можу функціонувати тисячі років і більше. Навіщо ти вже в 35-40 років, а то і раніше починаєш думати про старіння? Ти стариш мене своїми думками. Бо в вашому суспільстві витає заразна програма, що 100 років – це майже межа.
Коли ти збираєшся щось з’їсти, хоча б іноді запитай мене, а що потрібно мені? Якщо ти навчишся чути мене, я завжди відповім тобі. І це буде нам з тобою тільки на користь. Ти ж вживаєш їжу на автопілоті або начитавшись чергових розумних книг.
Не напихай мене, будь ласка, всілякими таблетками, силіконом, ботоксом і. т. д. Я можу бути красивим і без всього цього. Просто допоможи мені. І я з радістю прийму потрібні форми для тебе.
Я дуже люблю гуляти на свіжому повітрі. Плавати. Побігати люблю. Танцювати. Подобається масаж. Секс. Заняття, які приносять тобі радість.
Я дуже вірю тобі: і якщо, з’ївши шматок торта, ти думаєш що погладшаєш, я реалізую твою думку і гладшаю.
Я тебе дуже люблю. І мені дуже хочеться почути слова подяки і слова любові від тебе. Хоча б іноді…
Але, якщо ти не зробиш цього, я все одно безумовно люблю тебе.
Я, твоє Тіло, твій Всесвіт.
Дякую Тобі: я існую, бо ти цього побажав. І я таке, яким ти бажаєш бачити мене. Давай допомагати один одному.
Твоє тіло.
Алена Брандіс
