Ми ще не навчилися до ладу сидіти і тримати голівку, а від нас уже потрібно віртуозно керувати реактивним винищувачем.
Відносини між чоловіком та жінкою
Проблема відносин між чоловіком і жінкою займає у практичній психології особливе місце: саме вона постачає психологам левову частку клієнтських запитів та, відповідно, доходів. У наш час із стосунками погано практично у всіх, а зовні щаслива та гармонійна пара – така позамежна музейна рідкість, що мимоволі одразу починаєш підозрювати в ній майстерну підробку.
Водночас у психології немає іншої теми, навколо якої в нашому суспільстві було б накручено стільки хибних стереотипів. Практично все, що нам з дитинства розповідають про стосунки, з погляду психології – міфологія, яка не має жодного коріння в реальності.
Романи, фільми, серіали, пісні про кохання, глянцеві журнали, ток-шоу, тематична література та тренінги – до тиражування забобонів про романтичні стосунки залучено практично всю сучасну поп-культуру. На жаль, все це впливає на реальні відносини між людьми руйнівним чином.
Перше і єдине, що потрібно знати про проблему стосунків між чоловіком і жінкою – це те, що такої проблеми не існує. Взагалі. Все, що люди беруть за проблеми у відносинах, не більше ніж прояви їхньої внутрішньої неблагополуччя, що складається з сотень і тисяч невирішених психологічних проблем. У процесі спілкування двох людей у парі їхні проблеми починають резонувати один з одним і в результаті сплітаються у величезний різнокольоровий вузол доти, доки його маса не стане критичною для когось із партнерів. Цей гнітючий цикл повторюється багато разів – до подорослішання чи старості людини. Розглянемо цей сценарій трохи докладніше:
КОЛЕСО САНСАРИ
Як правило, все починається з того, що дві людини злипаються у відносини практично неусвідомлено, за принципом «що саме припливло», зовсім не замислюючись, чого вони хочуть від відносин, і не витративши жодних зусиль на усвідомлений пошук відповідного партнера. Особливим успіхом вважається, якщо відносини починаються з взаємної інфантильної емоційної залежності, яку іноді помилково сприймають за закоханість або навіть кохання.
З виходом на більш-менш рутинне спілкування пара непомітно занурюється в гіпнотичний транс, в якому їхнє тіло начебто полягає у відносинах з кимось (а іноді навіть з кимось живе і одружується), а душа все краще і краще уникає справжнього контакту з партнером і живе в ізоляції від нього, його почуттів та потреб. Невротична напруга в парі підтримується на більш-менш толерантному рівні, що вже не дає щиро радіти спілкуванню, але дозволяє вести спільне господарство.
На цьому етапі на арену відносин поступово виходить ціла армія тарганів: невміння поважати партнера та його потреби, невміння відчувати та висловлювати свої потреби, низька стійкість до фрустрації, звичка маніпулювати та перекладати відповідальність, пасивна агресія, необґрунтовані очікування та багато інших згубних відносин.
Несподівано з’ясовується, що побудова здорових і міцних відносин – складна доросла задача, до якої ми не підготовлені ні морально, ні технічно. Ми ще не навчилися до ладу сидіти і тримати голівку, а від нас уже потрібно віртуозно керувати реактивним винищувачем.
І в цей момент замість того, щоб чесно розбиратися в собі і розвивати недостатні навички, сподіваючись хоча б до четвертого громадянського шлюбу стати для когось прийнятним партнером, ми обираємо найпростіший і неефективний вихід – починаємо поводитися з партнером так, як колись із нами вели себе батьки: вередувати, надувати губи, ображатися, закочувати істерики, вимагати, принижувати і наїжджати.
Ми починаємо поводитися так, ніби партнер – це наша річ, з якою ми маємо повне право робити все, що завгодно, і який, як маленька дитина, не може розвернутися та піти. Тільки, як виявляється згодом, у цьому випадку «річ» не просто може піти, а найчастіше саме так і чинить, вкотре залишаючи нас у здивованому розчаруванні.
Вмирають стосунки зазвичай поступово. Спочатку з них йде легкість, новизна і грайливість, поступаючись місцем суперечкам про те, хто правіший і важливіший. Слідом зникає секс: кохатися зі скривдженою дитиною в тілі дорослого неприємно і неприродно. (Іноді люди помилково приймають охолодження у відносинах за нормальний етап їх розвитку, і тоді смерть сексуального потягу може супроводжуватися наївними спробами реанімувати його через нестандартні постільні розваги, що, втім, лише прискорює процеси розкладання.)
Далі якийсь час партнери ще співіснують як сусіди, періодично виносячи один одному мозок і несвідомо підштовхуючи один одного до розставання. Закінчується тим, що хтось не витримує і набирається духу визнати очевидне: GAME OVER.
ШЛЯХ ПРОБУДЖЕННЯ
І все-таки, можливо, ви – виняток із правил і саме у вас є проблема з парними відносинами, яка не зводиться до ваших особистих проблем? Допустимо. Якщо ви – людина, що міцно стоїть на ногах, спокійна і врівноважена, не має серйозних дитячих травм (або пройшла тривалу і ефективну психотерапію), успішно реалізує свій творчий і професійний потенціал, зайнята цікавою справою, фінансово забезпечена, вміє бути хорошим другом і діловим партнером, Більшість днів проживає в стані тихої радості і точно знає, що йому абсолютно ніхто нічого не винен, тоді так, можливо, у вас і справді є проблема, пов’язана саме з відносинами.
Особисто я з таким жодного разу в житті не стикався: у вищеописаного типу людей із стосунками зазвичай усе гаразд. Зате у тих, хто декларує великі проблеми у відносинах, завжди, без винятків, виявляється ціла купа особистих проблем набагато більш базового рівня. За 10 років у психології я багато разів переконувався у чіткій закономірності: людина не може побудувати з кимось стосунки здоровіші, ніж її стосунки із самою собою. Якщо у відносинах виникли проблеми, безглуздо сподіватися, що ви зможете змінити партнера чи навчитися ним керувати.
Єдине, на що можна і треба сподіватися, – це розібратися в собі та вирішити свої власні проблеми, і ось це вже справді реальне завдання, яке точно так чи інакше вирішить проблеми у стосунках. Але така стратегія має один важливий побічний ефект: швидше за все на якомусь етапі ваші старі відносини розваляться і поступляться місцем чомусь такому, чого ви не могли собі уявити в найсміливіших мріях.
Андрій Юдін
