Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

25 документальних стрічок, які варто переглянути, щоб зрозуміти Україну

25 документальних стрічок, які варто переглянути, щоб зрозуміти Україну
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Користувачі відомої світової  кіноплатформи IMDB опублікували добірку з 50 документальних фільмів, які варто переглянути, щоб зрозуміти Україну. Ми вибрали 25 найцікавіших та розповідаємо про них докладніше — у добірку ввійшли як легендарна стрічка Дзиґи Вертова 1929 року, так і сучасне кіно.

«Людина з кіноапаратом», 1929

Чоловік мандрує містом з камерою на плечі, документуючи міське життя з приголомшливою вигадкою. Це — сюжет, мабуть, найвідомішого у світі документального фільму, справжній взірець кіноавангарду генія Дзиґи Вертова.
Стрічка ввійшла до списку 12 найкращих документальних фільмів світу.

«Ентузіязм (Симфонія Донбасу)», 1930

Ще один фільм геніального режисера Дзиґи Вертова — про те, як шахтарі Донецького вугільного басейну прагнули за чотири роки виконати свою частину п’ятирічного плану. Перший український звуковий фільм. «Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними, — казав про цей фільм Чарлі Чаплін. — Я вважаю „Ентузіязм“ однією з найзворушливіших симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзиґа Вертов — музикант».

«Сім кроків за горизонт», 1968

Відома стрічка лідера київської школи науково-популярного кіно Фелікса Соболєва. Чи можливості людського мозку вже вичерпані через перевантаження інформацією? Це питання Соболєв поставив наприкінці 1960-х після того, як прихована камера зафіксувала результати вступного іспиту до університету. Режисер, відомий своєю вірою в безмежні можливості людства, створив документальний фільм, у якому зняв експерименти з людьми з феноменальними здібностями під керівництвом професорів Академії наук.

“Біосфера. Час усвідомлення”, 1974

Розповідь про генезис життя у Всесвіті — від фізичних елементів первісного бульйону до цивілізації людини розумної — натхнена постаттю науковця Володимира Вернадського. Важлива стрічка у фільмографії Фелікса Соболєва.

«Чорнобиль — Хроніка важких тижнів», 1986

Один з перших фільмів про аварію на Чорнобильській АЕС. Фільм Володимира Шевченка зосереджується на безпосередніх наслідках катастрофи та зусиллях з очищення території навколо. Внаслідок опромінення Володимир Шевченко помер через рік після аварії.

«Подорожні», 2005

Перша українська стрічка, що здобула приз Каннського кінофестивалю. Психологічна драма про дитинство, яку знімали в Будинку ветеранів, де доживають роки самотні немолоді актори, та психоневрологічному диспансері.

«Назви своє ім’я», 2006

У фільмі люди, які вижили в 1941—1942 роках, розповідають в інтерв’ю, як їм вдалося врятуватися від неминучої загибелі. Стрічка Сергія Буковського присвячена Голокосту та розповідає історії тих, хто вижив, а також тих, хто їм допоміг. Фільм «Назви своє ім’я» з’явився за ініціативи Віктора Пінчука, а його продюсер — Стівен Спілберг.

«Живі», 2009

Стрічка чи не найвідомішого українського документаліста Сергія Буковського розповідає історію трагічних подій в Україні 1932—33 років, Голодомору й геноциду та спроб одного валлійського журналіста Гарета Джонса розповісти світові, що відбувається…

«Красна Маланка», 2013

Фільм зображує святкування Маланки в п’яти новелах — кожна з них розкриває природу та сутність одного з персонажів свята Маланки на тлі різних подій і життєвих колізій, відзнятих з участю різних людей. Дуже цікава й колоритна історія режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.

«Присмерк», 2014

“82-річна Марія та її хворий син Сашко доживають свої дні в глухій провінції. Сашко осліп через важку хворобу. Він боїться, що його мати помирає, але Марія відчайдушно береться за життя, розуміючи, що про її сина ніхто не подбає. Може здатися, що їхні вчинки нераціональні, але вони героїчно не бажають здаватися. Марія купує теля, Сашко, пробираючись у темряві, починає будувати трактор”. Зворушливий фільм відомого режисера Валентина Васяновича.

«Добровольці Божої чоти», 2015

“Це історія народження нової української армії й нового українського суспільства. Після революції на Майдані українські добровольці захищають Донецький аеропорт від проросійських сепаратистів та російських військових. Стрічка відомого документаліста Леоніда Кантора.

«Жива ватра», 2015

“Село Стара Збур’ївка на Півдні України. Двоє «шерифів», 50-річний Віктор Кривобородько й 44-річний Володимир Рудьковський стежать за правопорядком: рятують жінку від анаконди, допомагають безхатькам, вгамовують сварки та охороняють територію від сепаратистів. Оскільки в селі майже немає міліції, її обов’язки взялися виконувати місцеві чоловіки…” Стрічка Романа Боднарчука дістала приз жюрі на Амстердамському міжнародному документальному кінофестивалі.

“Маріуполіс”, 2016

“Чоловік лагодить свою сітку й виходить на міст. Зіткнулися два трамваї – ніхто не постраждав, троси закріпили того ж дня. Для робітників заводу дається невеликий концерт, і щира гра скрипаля змушує їх плакати. Бомби падають у море, ніхто не помічає”. Це документальний фільм «Маріуполіс» литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, якого розстріляли російські окупанти під час знімання другого фільму про Маріуполь у квітні цього року. 

«Крим, як це було», 2016

Пронизлива історія офіцерів, солдатів і матросів, які не зрадили присязі на вірність народові України під час захоплення Криму.  “Це фільм про тих, хто не спокусився оманливими обіцянками керівництва «братського» флоту. Про тих, хто першим стикнувся з тактикою «гібридної війни», яку Росія випробувала в Криму й згодом утілила на сході України”, — розповідають автори стрічки.

“Явних проявів нема”, 2018

“Що залишилося за лаштунками героїчних відео наших воїнів в Україні? З чим їм доводиться стикатися сам на сам у мирному житті й де закінчується війна?” Документальний фільм Аліни Горлової присвяченій військовослужбовиці, яка щойно повернулася з війни та проходить тривалий шлях реабілітації. 

«Невидимий Батальйон», 2017

«Невидимий батальйон» показує світові роль жінки у війні, що триває в нашій країні з 2014 року. Це кіноальманах, що показує історії трьох військовослужбовиць очима трьох режисерок — Ірини Цілик, Світлани Ліщинської та Аліни Горлової. Випуск стрічки супроводжувався соціальною кампанією з привернення уваги до правового статусу жінок на війні.  

«Будинок „Слово“», 2017

Фільм «Будинок “Слово”» розповідає про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 1920–1930-х роках у Харкові. В 66 квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші українські митці – письменники, поети, художники, режисери. Навмисно зібрану в одному місці інтелігенцію впродовж кількох років було репресовано, розстріляно чи перетворено у співців партії. 

«Домашні ігри», 2018

«Домашні ігри» — це сумна казка про вирішальний момент у житті Аліни, 20-річної «дівчинки на мільйон доларів» з Києва, чия пристрасть до футболу має шанс врятувати її від бідності… Фільм молодої режисерки Аліси Коваленко. 

«Міф», 2018

Унікальна стрічка про Василя Сліпака – українського оперного співака, зірку Паризької Опери, патріота України та добровольця, що з 2015 року воював на Донбасі. У 2016 році Василь Сліпак героїчно загинув на Донбасі.

«Земля блакитна, ніби апельсин», 2020

Дебютна робота Ірини Цілик здобула премію за найкращу режисуру на «Санденсі» й відразу пішла дорогою овацій на кожному фестивалі, де була представлена.  Її головні герої — 36-річна Ганна та її четверо дітей, які всі разом живуть на сході України в зоні бойових дій. Поки навкруги триває війна, вони намагаються розвиватися, знімати власний фільм та підтримувати одне одного. Частина міста живе звичним життя, інша — перетворюється на руїни. Місцеві жителі так звикли до обстрілів, що війна стала для них буденністю, від якої мороз поза шкірою іде. 

“Ваш Василь”, 2020

Історія життя поета, публіциста, мислителя, правозахисника й дисидента Василя Стуса. Назва фільму — це підпис, який залишав письменник під листами з ув’язнення. У стрічці використано спогади про поета його близьких — сина Дмитра, сестри Марії та інших родичів. 

«Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939», 2012

Документальний фільм Тараса Химича розповідає історію — глибоке й ґрунтовне дослідження історії Закарпаття періоду 1919—1939 років. Фільм поєднує і розповіді жителів Закарпаття, і архівні документи, і художні замальовки, які дають змогу глибше зануритися в культуру цього неймовірно цікавого регіону.

«Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди», 2014

Це фільм-спогад про мальовниче село Бучак Черкаської області України, де в 1950—1970-х знімали свої фільми такі видатні режисери, як Юрій Іллєнко, Сергій Параджанов, Андрій Тарковський, Володимир Денисенко та інші. Фільм ґрунтується на спогадах учасників знімальної групи та жителів села Бучак.

«Многая літа. Стойко», 2020

Життєствердна історія столітнього українця про довголіття, ментальність і зв’язок з природою. Режисер — В’ячеслав Бігун.

Джерело

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: