Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

Філолог Олександр Авраменко назвав суржикове слово, яке українці вживають найчастіше

Філолог Олександр Авраменко назвав суржикове слово, яке українці вживають найчастіше
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Суржик – це вкраплення однієї мови в іншу. “Чи виходите ви на слідуючій зупинці?”, “нажміть кнопку” – це все суржик.

“Є рiзнi форми цього явища. Слабкий суржик — невеликi вкраплення, вiн притаманний захiдноукраїнському регiону. А сильний суржик вживають здебiльшого на сходi та в центрi України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик — це змiшування української саме з росiйською. Утiм польськi вкраплення в мовi на Галичинi чи румунськi на Буковинi теж так називають”, – каже філолог Олександр Авраменко в інтерв’ю “Експрес”.

d785e738-2__large

“Найбiльш помiтнi в суржику лексичнi елементи. Найпоширенiше, наприклад, слово “получається”. I у Львовi, i в Рiвному, i в Києвi, i в Полтавi вживають саме це слово замiсть “виходить”. Також доволi типова помилка “приймати участь”, що походить з росiйської. Правильно “брати участь”. Або ж слово “канєшно” замiсть “звiсно”, “авжеж”, “аякже”.


Часто трапляється суржик на звуковому рiвнi, коли вживають українськi слова, але звуки — росiйськi. Як приклад, словосполучення “канфєта “Бєлочка””. В українськiй мовi є слово “цукерка” i “бiлочка”. Або ж замiсть “телевiзор” кажуть “тЄлЄвiзор”. Усе така м’яка вимова схожа на манеру росiйської мови.

А ще суржик виражається на граматичному рiвнi, коли люди неправильно вживають закiнчення у словах. Наприклад, “я звертаю увагУ”, але “не звертаю увагИ”, “я їм борщ”, але “не їм борщУ”, “я слухаю музику”, але “не слухаю музикИ”, – розповідає філолог.

Не плутайте суржик з діалектом

– Дiалект вживається лише на певнiй територiї України протягом довгого часу. Тобто це слово, утворене мiсцевими жителями на своїй територiї. Наприклад, картоплю називають “бульба” або “бараболя”, на взуття кажуть “мешти”, на стежку мiж горами — “плай”. Усе це дiалекти. А от “колiжанка”, “трускавка” — це суржик, запозичений з польської.

На Галичині не використовували типову для росіян нецензурну лексику до 1970-х. “Російський мат” вважався для галичан неприйнятним. В той час у регіоні виживали власні лайливі слова. Сварку називали “ганьбленням“. Жінки казали: “Піду її виганьблю”.

Джерело: lovelylife.in.ua

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Оголошення
Коментарі
  • brom4ik

    Люди добрі, написали свою писанину — перечитайте, увімкніть перевірку правопису. Немає в браузері перевірки, вставте текст в текстовий редактор. ПОМИЛКИ!

  • Beny Gluk

    так цукерки білочка чи конхфети білочка?

  • Yuriy Kobzenko

    каніхвети…
    а от цукерка… слово-зайда.

  • Толяшка Боков

    ну і де найвживаніше слово-суржик? виганьбити б вас по москальскому – іншого не заслуговуєте!

  • Светлана Чекменева

    і обов’язково – “на останівкі” – сама не раз чула в транспорті.

  • Яна Устимко

    рускавка і коліжанка сурджик? тоді і усталений словником стакан теж суржик, бо це російське слово. як і осина в значенні осики і “пронестися”, та багато інших слів. одні включили у словники як літературні, навіть не діалектні а ініші називають суржиком. ну і ну. полонізміи не лише в Галичині є а й в укр .мові теж. але чого їх там суржиком не називають. тому перш ніж говорити напівправду нехай автор статі почитає наукові праці не лише порорадянських і не проросійських науковців.

"Хочеш читати цікаві, позитивні та
корисні пости рідною українською
мовою?
Тисни "Подобається"!"

Я вже з Вами, не показуйте більше цю штуку