На час ремонту переїхав до брата і його дружини. В них є семирічний син. Кумедний, але при цьому спокійний і розважливий хлопчик, хоча мислення у нього просте і ясне, для його-то віку.
Інші кричать, влаштовують істерики, лякаються, якщо батьки сваряться, а цей невимушено підходить під час скандалу (і брат і дружина обоє холерики ще ті), бере батьків за руки і прорікає: “Нащо сваритися, коли можна просто дивитися на небо?” – і веде їх до вікна, милуватися кольорами заходу (живемо у приморському місті, дивитися дійсно можна годинами).
Чи коли йому не хочеться прибирати або вчити уроки, скорботно лягає на підлогу і дивиться великим очищами: “Не розумію, нащо ускладнювати собі життя, адже можна ж і не ускладнювати”, – і засинає прямо на паркеті. Я, майже 30-річна голова, деякі істини підчерпнув з його суджень, хоча раніше навіть не задумувався, до того вони прості.
Головне, щоб хлопчина не виріс диванним філософом)
Джерело: life-theory.ru
