Що вам зручно, а що ні – вирішуєте тільки ви!
– Олено, а чому ви каву не у нас купуєте? У нас дуже смачна кава, коштує всього 50 гривень.
Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом або шоколадним круасаном. Ще у них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабатта на якій можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами і чорносливом. Напевно, і кава у них відмінна. Але каву я купую в кондитерській через 10 метрів. Тільки з однієї причини: вони наливають каву в керамічну кружку.
Не в паперовий стаканчик на винос, а нормальну керамічну кружку. Так, теж на винос, але з цим кухлем можна сидіти на лавці під деревом серед квітучих півоній. Дивитися на поспішаючих людей. На товстенького джмеля, який діловито облітає братики і конюшину. На рудого мордатого кота, який милується своїми лапами і хвостом. Виставляє їх, як трофеї, явно вважає їх найгарнішими лапами в світі. Ще можна дивитися на немолоду пані з величезним ротвейлером, вона каже йому «Пане» і звертається на «ви», а він дивиться на неї, як на Велику Собачу Богиню.
– Ви знаєте, – кажу я дівчинці за касою, – господиня сусідньої кондитерської розуміє життя. Вона наливає каву в чашку. Вона не боїться, що я кудись втечу, що я не поверну чашку в кондитерську, а залишу її на лавці, що я її розіб’ю. Вона розуміє, як це пити каву з керамічної чашки і дивитися на джмеля. І вона, до речі, не ображається, що випічку я беру у вас.
– Ой, але це ж так не зручно. А так взяв стаканчик і пішов далі у справах.
– Я можу собі дозволити цю незручність.
Розумієте, бути зручним, за великим рахунком – це бути стандартним. Не заважати, не створювати чергу, не просити зайвого. Зручні люди не займають зайвого місця, вони не претендують, заради них не треба напружуватися.
Але тільки зручна для батьків дитина – це не пристосований до життя дорослий. Зручний дорослий – це людина без ресурсів на власне життя.
Нормальне життя – це коли в ньому є місце для всього і на все свій час. Є час бігти у справах і є час дивитися на рудого кота. Є час для покупних пельменів і є час для святкового обіду. Є час кросівок і час шпильок. Час ошатних суконь і час збирати волосся в хвостик. Є час бути переможцем і час нічого не хотіти. Є час вдиху і час видиху.
Що вам зручно, а що ні – вирішуєте тільки ви. Тільки ви можете вирішувати, якої довжини повинна бути ваша спідниця і якої висоти ваші каблуки. Що вам є, куди йти, про що мріяти.
Це все, що я хотіла сказати вам сьогодні. Обіймаю.
Автор: Олена Пастернак