Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

Одні рятуються самі, а інші гинуть, як їх не рятуй…

Одні рятуються самі, а інші гинуть, як їх не рятуй…
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Чудовий нарис про можливості, закладені в кожному з нас. Змушує задуматися:

За столиком кафе сидів хлопець, в якому помер великий спортсмен, тому що він занадто багато пив, в результаті чого став сторожем на складі. Хлопець розмовляв з дівчиною, в якій померла геніальна актриса, тому що в театральний можна поступити лише по знайомству, і тепер дівчина працювала бухгалтером.

За касою сиділа жінка, в якій померла знаменита балерина, тому що з такою фігурою в групу не беруть, і взагалі, треба було, шановна, 10 років тому приходити.

Пройшов з підносом офіціант, в якому помер великий письменник, тому що ніхто не хотів видавати його рукописи, таких писак навалом, зараз всі пишуть.

Повз по вулиці пройшла мама з хлопчиком, в якому вже почав вмирати геніальний музикант, тому що батьки віддали його в ліцей з фінансовим ухилом, а вчительку музики, яка їх просила не загубити талант хлопчика, послали подалі. У мамі померла відома художниця, тому що вона занадто рано вискочила заміж, народила і присвятила себе родині.

Простір був наповнений примарами геніальних діячів культури, науки і мистецтва – великих членів суспільства, і реальними фігурами простих нудних смертних.

Зверху за ними спостерігав хтось, в кому померло бажання всіх врятувати. Він давно не розумів, чому одні рятуються самі, а інші гинуть, як їх не рятуй. І тепер він просто дивився на них, як дивляться телевізор, перемикаючи з першого на сотий канал…

Автор: Марі Гарде

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Вам буде цікаво

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: