П’ятирічне дослідження, проведене американським вченим Джимом Коллінзом (J. Collins) і його групою, що складалася з 22 учених, дозволило виділити дуже важливий метод керівництва, який використовується багатьма успішними компаніями.
Коллінз стверджує: щоб компанія могла, зробивши якісний стрибок, перейти в розряд великих, їй необхідний лідер п’ятого рівня – людина, де справжня скромність поєднується з професіоналізмом і залізною волею. Це найголовніша умова. Цей метод був названий “керівництво п’ятого рівня”.
Нижче вашій увазі ілюстрації, які демонструють різницю між справжнім лідером та деспотичним босом та роздуми про модель лідера, яку нам змальовує Біблія.
Лідер як пастир. Вдаймося до 23 Псалма, що описує розуміння лідера як пастиря: “Господь мій пастир: нічого не бракуватиме мені…” (Пс.23,1). Господь стає опікуном нашого життя, тобто бере в нашому житті безпосередню участь, а відтак – є нашим лідером.
Для пастиря найголовнішим є вміння служити своїй пастві – вівцям, він несе за них відповідальність, він обороняє їх від небезпек, турбується про них і кожного разу радіє з подолання важкого шляху на дорозі своєї мандрівки. Метою лідера-пастиря є пізнання своєї спільноти в аспекті потреб, намагань, страхів. Тоді ці «проблеми» стають для пастиря завданням, яке потребує вирішення, і він приймає їх за власні. Такий лідер повинен завжди бути поряд із своєю паствою, аби при першій потребі бути готовим їй допомогти. В такому випадку пастир отримує довіру спільноти, його авторитет, насправді творить цю спільноту. Тепер вони покладаються на нього й слухаються його слова, але лише тоді, коли відчувають його щирість та впевненість. Його риси, відносини, приклад переносяться на спільноту, і це виявляє ставлення людей одне до одного. Люди наслідують лідера-пастиря лише з власної волі, побачивши, що він гідний їхньої довіри.
Лідер як управитель. Управитель часто служив для нагляду за господарством і працівниками. Він відповідав за них. Це добре показують притчі Ісуса Христа. Головним завданням лідера-управителя є розвиток господарства, тому він повинен бути працьовитим і вміти оцінити свої можливості й ресурси. Падіння господарства – це неправильне використання чи переоцінка його впливу.
Лідер-управитель є християнським лідером тоді, коли Господь вибирає його для служіння людям, і коли обранець провадить їх до Бога. Тому він відповідає за свою спільноту перед Богом і буде за неї перед Ним звітувати.
Важливою є мотивація лідера-управителя, оскільки добробут спільноти залежить від того чи він поставить потреби людей понад власними, тому на перше місце висувається його чесність. Лідер-управитель не мириться зі своєю невдачею, а працює над нею до тих пір, поки вона стане переможеною, це загартовує не лише його, але й усю спільноту. Успіх такого лідера залежить найперше від віри в себе, але важливою є й віра спільноти у певного управителя. Вміння відповідати за свої слова і вчинки та дотримання власних обіцянок – це передумова його успіху.
Лідер як слуга. Найяскравішим і, водночас, найавторитетнішим прикладом є сам Ісус Христос, що приходить у світ для служіння людині, через власну смерть даруючи спасіння.
Ісус, взявши на себе фізичне тіло, не перестає бути Богом, а Його служіння людині не є Його слабкістю.
Наскільки величним повинен бути Господь, щоб у своїй досконалості уподібнитись до власного творіння, показати нам приклад правдивого служіння. Щоби зрозуміти, чому Христос вибирає служіння як спосіб відкрити людині шлях до Отця, можемо розглянути чи порівняти цей спосіб з авторитарним лідером. Такий лідер силоміць примушує людину схилитися перед високим авторитетом, людина має придушену волю і через те буде намагатися відкинути таке панування. На противагу цьому лідерство-служіння будує, виховує людей.
Лідер повинен мати притаманні слузі риси та чесноти, завдяки яким він би зумів отримати довіру людей, для яких був би прикладом служіння. Тому Христос показує, що такий тип лідерства є християнським типом, бо слугує світові мостом між людиною і Богом-Отцем.
Ілюстрації – Yukbisnis
