Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

Я тут раптом усвідомив, що давно ні на кого не ображався. Спробував розібратися. Прийшов ось до яких висновків…

Я тут раптом усвідомив, що давно ні на кого не ображався. Спробував розібратися. Прийшов ось до яких висновків…
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Я тут раптом усвідомив, що якось давно ні на кого не ображався. Спробував розібратися. Прийшов ось до яких висновків.

Всіх людей можна умовно розділити на близьких і неблизьких.
На неблизьких людей взагалі неможливо ображатися. Може, прозвучить зарозуміло, але хто вони такі, щоб могти мене образити? Максимум, що вони можуть отримати – це іронія або здивування, але ніяк не образу.
А на близьких людей ображатися не виходить. Адже вони до мене ставляться добре (на те вони й близькі), і навіть якщо і зроблять щось образливе, то явно не спеціально. Чого ображатися.
А якщо хтось із близьких раптом так сильно постарається, що образить по-справжньому, то він автоматично переноситься в коло неблизьких – і тоді дивіться Пункт 1 🙂
Можливо, ця філософія здасться комусь корисною.

Автор: Дмитро Дубілет

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: