Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

Про що краще мовчати, навіть коли тебе спитають: 7 золотих порад

Про що краще мовчати, навіть коли тебе спитають: 7 золотих порад
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Писала цю статтю і згадувала ситуації, в яких мені довелося зовсім не психологічно, але дуже швидко втекти від співрозмовника, який все говорив і ніяк не міг зупинитися. Про те, що мені не йде ця зачіска, про те, яка сволота сусідка знизу, про неможливість підібрати ідеальну домоправительку, або про телепередачі, переглянуті за тиждень. Або намагався підсунути прочитати книги, які мені не цікаві.

Чи відчуваю я свою провину, що зникала з обтяжливого контакту мовчки, англійською? Або, можливо, треба було пояснити людині, чому я більше не хочу спілкуватися? Але чи потрібно пояснювати людині, яка й так не цікавиться як мені з нею, чому з нею бути небажання? Непрохані поради, непотрібна правда, непитувана турбота – ми завжди дуже любимо «причиняти» добро – робити і давати те, що ми не просимо.

Чомусь нам здається, що в чужому житті ми орієнтуємося краще, ніж ті, хто його живе. А ще ми думаємо, що правда (читай – жорстка, нічим не прикрита критика) допомагає іншому досягти якихось нових висот розвитку. прищ на сідниці, точніше інформація про те, як він свербить і як видозмінився сьогодні. Насправді ні. У кожного є свій досвід, своя правда і навіть своя власна дупа, щоб ростити на ній будь-які прищі.

Тому, якщо не хочеш стати людиною, від якої всі зникають, ось кілька речей та ситуацій, у яких варто мовчати або поводитися дуже стримано:


– Ніколи не обговорюй із матір’ю її дітей.

Навіть якщо в тебе запитали поради чи думки, висловлюй її максимально коректно, насамперед, висловивши матері підтримку та розуміння того, як їй нелегко. У кожній вказівці на те, що дитина зробила щось не те, тобто вчинила «погано», мати чує так само і те, що вона погана мати, раз допустила подібне. Звинувачуєш дитину – звинувачуєш матір. У відповідь матимеш подвійний захист чи напад.

– Стримай радісне “вау” і тим більше не пускайся в довгу розповідь про те, що тобі “болить”, коли представлена ​​тобі людина виявляється юристом, лікарем, письменником чи психологом.

Повір, ці люди вже надто добре знають, що буде далі, тому все частіше уникають повідомляти про свою професію. Де б не відбулася зустріч – біля Собору Святого Петра в Римі або на хрестинах у друзів – їм завжди починають розповідати про те, що турбує, запитують поради або переказують все своє життя, сподіваючись, що вона збагатить скарбничку їхнього досвіду. Повір, у скарбничках психологів, лікарів та юристів історій більше, ніж все твоє життя. А письменник і сам вигадає будь-яку історію. За професійні ж поради та допомогу треба платити. Ти ж не готова дарувати професійні послуги. То чому впевнена, що вони дарують?

– Не ділися подробицями минулих стосунків зі своїм нинішнім партнером, тим більше не порівнюй його з колишнім.

Так, нам усім цікаво знати, що було у кожного минулого. Більше того, те, що і як людина розповідає про свої минулі відносини, характеризує її і дає можливість зрозуміти як вона поведеться в сьогоденні. Однак, є велика різниця між тим, щоб просто сказати «були стосунки, вони тривали стільки, не склалися тому що» і тим, щоб щоразу пускатися в довгі історії про те, як вам було разом, де ви були разом, що робили, які подарунки дарував тобі колишній, яка жахлива жінка його мати і про те, що секс у вас був зовсім не супер. Або навпаки «супер, який секс, а ось ти, милий, зовсім не такий вправний у ліжку, але нічого, ми це поправимо».

– Тримай при собі свої флешки з фотками, музикою чи фільмами. Навіть якщо тебе попросили показати фото з відпустки – подумай, може варто показати лише 10-15 найкращих знімків, а не всі 3444 кадри. Люди можуть виявляти інтерес до твоїх захоплень, смаків або уподобань, але чи потрібно радісно стрибати на улюбленого коника «Я весь такий цікавий» і затягувати розмову години на 4 «я щойно повернувся з Іспанії, ось моя яхта, ось моє авто, а ось він, я, це я їм, це я купаюся, а це сплю.

А ще я записав такий класний трек, він на іншій флешці, зараз я вам його поставлю, послухали, подобається? А ще у мене тут такий цікавий фільм, про те, як я відпочивав в Іспанії, ви бачили фото, але вони не відображають всієї суті, зараз ми подивимося фільм, тоді ви точно все зрозумієте».

– Не починай із критики висловлювати свою думку, навіть якщо вона дуже об’єктивна і твоєю думкою щиро цікавляться.

Всі ми, коли починаємо щось нове, боїмося і не впевнені в тому, який вийшов результат. Завдання критики розвинути людину, а не вбити в ній усілякі прагнення пробувати себе в чомусь новому. Тому коли говориш про чиїсь праці або роботу використовуй одне просте правило «одна радість-одна гидота», причому радість завжди повинна йти першою. Це закон психології сприйняття – ми не здатні почути хороше, що йде за поганим. Якщо починаєш із поганого, добре вже можна не говорити, воно залишиться непоміченим. На початку похвали людину, познач те, що їй безумовно вдалося, почекай хвилину, дай насолодитися похвалою і тільки потім говори про те, що вийшло погано.

– Не відповідай на запитання, яких тобі взагалі не ставлять, теж стосується чужих, випадково пізнаних секретів – мовчи.

Мене часто запитують «я побачила чоловіка моєї подруги в ресторані з іншою жінкою, чи потрібно сказати подрузі про це?», «я помітила сина подруги в компанії поганих підлітків, чи розповісти їй?». Кожна людина може сама отримати будь-яку інформацію і кожен вибирає той рівень обізнаності, який йому комфортний. Даючи людині більше інформації, ніж вона готова і просила, ти ставиш її перед необхідністю щось робити, а оскільки до дій людина не готова – вона або «закриється», або перекладе потім всю відповідальність на тебе. Ти готова до цього?

– «Мовчання-золото» – говорили мудрі та давні і мали рацію.

Це не означає, що зараз тобі треба обірвати свою промову та перейти в мовчазну. Мовчуни та базікани – дві крайності, які дуже ускладнюють спілкування. Але щоб ти не говорила, ти кажеш не в порожнечу. У тебе є співрозмовник і за його реакціями ти завжди можеш судити, як він ставиться до сказаного. Він усміхається, зацікавлено дивиться у вічі та заохочує питаннями? Чи він позіхає, дивиться убік чи на годинник? Він «скам’янів» обличчям і стримано цідить «дякую»? Або він взагалі відвернувся, щоб тікати від тебе і тільки гудзик його піджака, за який ти тримаєшся, зберігає ваш діалог?

Інша людина може показати або сказати тобі, чого вона від тебе хоче. А головне, ти завжди можеш запитати, чи хоче він дізнатися, почути, отримати від тебе інформацію, пораду чи допомогу. Будь уважна до свого співбесідника і тоді ваше спілкування стане по-справжньому наповненим та цікавим.

Автор: Олена Шпундра

Джерело

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: