Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

—Добрий день! Я вам принесла 10 копійок. Вчора була вам винна,— сказала старенька, сива, згорблена літами й життям бабця…

—Добрий день! Я вам принесла 10 копійок. Вчора була вам винна,— сказала старенька, сива, згорблена літами й життям бабця…
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

—Добрий день! Я вам принесла 10 копійок. Вчора була вам винна,— сказала старенька, сива, згорблена літами й життям бабця. Вона була така маленька і схилена додолу, наче висохша трава. Непомітна.Вона обережно поставила збоку кошик з посвяченими Спасівськими фруктами і поклала гроші перед касиром.

Касирка посміхнулася. В тому погляді читалося, що та бабця не раз приходить повертати гроші, якщо їй не вистачало одразу заплатити.

—Та, йой, пані, не переживайте. Хіба ж то гроші 10 копійок,— відповіла касирка.

—Для мене, то є гроші, дитино. Я не вмію бути комусь винна. Чуже мені не треба.

—А вам велику пенсію платять? —запитала касирка.

—Та, шось там платять. Але я страшна геройка і богачка. Я маю здоровля, маю руки, ноги і маю тверде слово. Якшо я сказала: шо прийду і віддам, значить так і буде!. Після цих слів, згорблена життям і літами жінка випрямила спину, підняла голову і виросла. Стала такою високою-високою. Я стояла в черезі до каси і слухала цей діялог.

Я аж здивувалася, як така маленька, схилена додолу жінка, непомітна, наче трава може так моментально вирости і зробитися такою великою….А, бачу…З розправлених плечей виросли криласамоцінності, гідності і сили власного слова..

І жінка на своїх крилах гордо полетіла з магазину, тримаючи в руках кошик із золотавими персиками, грушами, налитими оксамитом яблуками, синіми, як безмежність неба, сливами..

А я дивилася їй услід і милувалася: яка ж вона геройка і богачка, ця маленька жінка з Крилами.

Автор: Христя Кішик

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: