8 березня – Україна, як і багато інших країн світу, відзначає Міжнародний жіночий день. Донедавна це свято у нас асоціювалося з тюльпанами та весною, що, безперечно, тішило власників квіткових магазинів.
Однак протягом останніх років в Україні ведуться активні дискусії щодо 8 Березня. Одні пропонують скасувати його через стереотипне сприйняття як “свята квітів та краси”, інші ж ратують за переосмислення, адже воно означає історичну боротьбу жінок за свої права. Існує й та категорія людей, яких влаштовує будь-який формат, адже 8 березня – це був вихідний день на державному рівні.
Історія 8 Березня: Міжнародного жіночого дня
Жіночий рух зародився ще у XIX столітті. Жінки Європи та США боролись за свої права, організовуючи демонстрації та створюючи власні спільноти. Одним з ключових викликів того часу була гендерна дискримінація, що проявлялась, зокрема, у нерівності оплати праці та позбавленні жінок права голосу.
Міжнародна солідарність
У 1910 році на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені за пропозицією Клари Цеткін було вирішено щорічно відзначати Міжнародний жіночий день. Ця дата мала стати символом єднання жінок у боротьбі за свої права.
росія та Україна
В російській імперії патріархальні устої суспільства стримували розвиток жіночого руху. 8 Березня не набуло значного розголосу до 1913 року, коли за ініціативою РСДРП(б) день був відзначений вперше.
1917 рік: революція та символізм
В 1914 році 8 Березня вперше відзначали на українській території – в Києві. Цей день збігся з початком революції в російській імперії, що надало йому додаткового символізму для більшовиків.
Офіційне визнання
Після Першої світової війни та революції Міжнародний жіночий день знову відзначили у 1921 році. Проте офіційним вихідним днем в СРСР він став лише у 1965 році.
Історія 8 Березня в Україні: від колгоспниці до матері-героїні та свята весни
За тоталітарного режиму москви на окупованих українських землях 8 Березня зазнало трансформації. Спочатку пропаганда закликала жінок скинути “кухонне рабство” та йти працювати на заводи та колгоспи.
Більшовики поширювали міф про те, що саме вони надали українським жінкам права та свободу, але це не відповідає дійсності. Ще на початку діяльності Української Центральної Ради 11 з 115 її членів були жінками. А з середини XIX століття українки брали активну участь у суспільно-політичному житті.
Втім, більшовицька пропаганда наголошувала, що рівність жінок здобута “не завдяки галасливо ліберальній боротьбі суфражисток”, а “завдяки перемозі пролетаріату”.
З часом гасла про повстання проти “кухонного рабства” перетворилися на подвійне навантаження для жінок. Отримавши нібито право вибору, вони насправді його не мали. Більшовикам потрібні були робочі руки, і вони їх таким чином зорганізували.
Після Голодомору радянська влада почала використовувати 8 Березня для пропаганди материнства. Жінкам відводилась роль відновлення генофонду та народження нових військових. Про права жінок говорити стали менше, відбувся зсув у бік патріархальності.
Особливо це було очевидно за пізнього сталінізму, коли заборонили аборти, а жінку звели до функції матері.
Остаточний перехід до розуміння 8 Березня як свята краси, мами та бабусі припадає на середину 1960-х років, коли в СРСР його зробили вихідним днем.
У 1975 році Генасамблея ООН проголосила 8 Березня днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти нерівноправ’я. До цього дня СРСР не мав жодного стосунку, тому це не комуністичне і не радянське свято, хоча з часом воно увійшло до “канону свят радянської людини”.
Дискусія щодо 8 Березня в Україні
В українському суспільстві не існує єдиної думки щодо 8 Березня. Деякі вважають його рудиментом радянської епохи і пропонують скасувати. Інші ж прагнуть повернути цьому дню його первісний сенс – день боротьби за права жінок.
Триває також дискусія про те, чи залишати 8 Березня вихідним днем. З огляду на воєнний стан в Україні, питання про вихідні наразі відкладається.
У світі 8 Березня залишається державним вихідним у багатьох пострадянських країнах
У США та країнах ЄС 8 Березня не є вихідним днем, але формат його відзначення відрізняється. В Італії та Франції, наприклад, проводяться демонстрації, а в Японії протягом першого тижня весни відбувається фестиваль любителів ляльок Хінамацурі.
