Замість закликів до збільшення народжуваності, Україні варто зосередитися на створенні сприятливих умов для жінок, які поєднують роботу та сімейне життя. Це, за словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, матиме позитивний вплив як на заробітки українок, так і на демографічну ситуацію в країні.
Лібанова наголошує, що основним завданням наразі є не стимулювання народжуваності будь-якою ціною, а підвищення рівня життя сімей з дітьми. Ця позиція знаходить підтвердження у дослідженнях відомої економістки Клаудії Гольдін, лауреатки Нобелівської премії.
Гольдін “науково довела”, що для збільшення заробітків жінок необхідні не гендерні квоти, а створення умов, які дозволяють поєднувати професійну діяльність з сімейними обов’язками. Серед таких умов Лібанова називає гнучкий графік роботи, можливість віддаленої роботи та розвиток системи догляду за дітьми.
Іншими словами, замість того, щоб заохочувати жінок народжувати більше дітей, держава повинна створити такі умови, за яких жінки зможуть реалізувати себе як у професійному, так і в особистому житті. Це не лише збільшить їхні доходи, але й позитивно вплине на загальну демографічну ситуацію в країні.
Таким чином, інвестиції в розвиток інфраструктури для догляду за дітьми, а також у гнучкі форми організації праці можуть стати ключовими факторами для підвищення добробуту українських сімей та зміцнення економіки країни.
Це підтверджує, що сучасні підходи до демографічної політики виходять за рамки традиційних закликів до збільшення народжуваності і фокусуються на створенні якісних умов життя для всіх членів суспільства.
Декретну відпустку скоротять?
Елла Лібанова закликає українську владу звернути особливу увагу на розвиток системи дошкільної освіти. На її думку, необхідно створити умови для перебування в дитячих садках навіть найменших дітей – від одного року.
Вона зазначає, що раніше в Україні спостерігалася протилежна тенденція: замість покращення якості послуг у дошкільних закладах, їх масово закривали.
Такий підхід, за словами Лібанової, призвів до того, що жінки змушені були відмовлятися від кар’єри та сидіти вдома з дітьми до трирічного віку. Це, в свою чергу, негативно впливає на їхні професійні навички, адже тривала перерва у трудовій діяльності ускладнює повернення на ринок праці.
Як наслідок, жінки все частіше відмовляються від народження другої дитини, оскільки розуміють, що знову на три роки випадуть із професійного життя.
Лібанова переконана, що розвиток якісної системи дошкільної освіти є одним із ключових факторів для вирішення демографічних проблем в Україні. Адже це дозволить жінкам поєднувати материнство з кар’єрою, що, в свою чергу, стимулюватиме народжуваність і зменшить час відпустки.
