Національний банк України запропонував новацію: замінити копійки на монети з назвою “шаг”. При цьому було заявлено, що ця реформа не потребуватиме додаткових фінансових витрат. Однак, експерти ставлять під сумнів цю заяву.
Віталій Шапран, економіст та фінансовий аналітик, висловив сумніви щодо можливості проведення такої масштабної операції без будь-яких фінансових вкладень. Він зазначає, що хоча на перший погляд може здаватися, що достатньо просто перерахувати монети і замінити написи, насправді процес цей значно складніший і пов’язаний з низкою витрат.
Між «історичною справедливістю» та майбутнім
У Київській Русі з XI століття існувала розвинена грошова система. Основною одиницею платежу була київська гривня – шестикутна срібна монета вагою близько 140-160 грамів. Окрім гривні, в обігу були також златники та срібники. Ці монети є цінними артефактами і досі користуються попитом серед нумізматів.
Існує цікава гіпотеза щодо походження назви російської валюти “рубль”. За однією з версій, у часи Київської Русі, коли не вистачало дрібної монети, срібні гривні рубали на шматки, які й називали рублями. Хоча ця версія не має однозначного наукового підтвердження, вона логічно пояснює походження назви.
У XVII-XVIII століттях слово “шаг” використовувалося для позначення польсько-литовської срібної монети номіналом у три гроші. Тобто, “шаг” був не назвою самої монети, а її номіналом.
Цікаво, що хоча слово “шаг” і асоціюється з давньою українською грошовою системою, насправді воно з’явилося відносно недавно – у 1917 році. Саме тоді, за часів Української Народної Республіки, “шаг” був запроваджений як дрібна одиниця карбованця. Спочатку шаги існували лише у вигляді паперових купюр, а не монет.
Виникає логічне питання: якщо “шаг” з’явився порівняно недавно, то яка ж назва дрібної монети є справді історичною для українських земель? Варіанти “срібник” і “златник” відносяться до більш давніх часів, але вони стосувалися срібних і золотих монет, а не дрібної розмінної монети.
Тому виникає інше запитання: чи варто взагалі орієнтуватися на історичні назви при виборі назви для дрібної монети? Можливо, було б доцільніше обрати нейтральну назву, яка не мала б історичних та політичних коннотацій. Наприклад, можна було б перейменувати копійки на центи, як це зроблено в багатьох країнах Європейського Союзу. Це не тільки спростило б перехід на євро в майбутньому, але й підкреслило б євроатлантичні прагнення України.
Економічний бік питання
Перехід від копійок до шагів або центів здається простим на перший погляд, але насправді це складний і коштовний процес. Вартість карбування однієї монети значно перевищує її номінал, що робить масштабну заміну дуже дорогою операцією.
Процес переходу включає в себе низку витрат: розробку нового дизайну монет, виготовлення пробних партій, переобладнання монетного двору, проведення масштабної інформаційної кампанії, друк захищених купюр та організацію обміну старих монет на нові.
Крім того, значні витрати понесе банківська система. Касові апарати та лічильні машини, які використовуються в банках, доведеться переналаштувати під нові монети. Банки також понесуть додаткові витрати на обмін старих монет на нові.
Ці витрати ляжуть на плечі платників податків, оскільки державні банки будуть змушені зменшити свої дивіденди, а державний бюджет недоотримає прибуток Національного банку.
Іншим важливим аспектом є інфляція. Монети мають тривалий термін обігу, і за цей час їхня купівельна спроможність знижується через інфляцію. Через 10 років навіть 50 копійок можуть втратити свою цінність.
Крім того, якщо Україна в майбутньому приєднається до зони євро, то перехід на євро буде супроводжуватися додатковими витратами. Таким чином, проект перейменування копійки виглядає неефективним та економічно недоцільним.
