Влучно:

Свято треба завжди носити з собою. (с) Ернест Хемінгуей

Рефлексія: що це таке простими словами та навіщо вона потрібна

Рефлексія: що це таке простими словами та навіщо вона потрібна
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
 

Сьогодні, коли життя вкрай швидке та галасливе, складно буває зупинитись і подумати про власні думки. Саме цю здатність називають рефлексією. Але чи це не марна трата часу на самокопання і чи не буде від неї шкоди? Давайте розбиратись. Ми спробуємо пояснити простими словами, що таке рефлексія, навіщо вона потрібна, яких видів буває та як проявляється в житті. А наприкінці будуть короткі вправи та відповіді на поширені запитання. 

Рефлексія — що це таке простими словами 

Рефлексія – це здатність людини зупинитись та подивитись на свої думки, дії, почуття наче збоку. Простіше кажучи, це внутрішній діалог із собою. Людина задає собі питання та намагається чесно відповісти на них:

  • що я думаю і чому саме так;
  • чому я так вчинив;
  • що я відчував;
  • чи правильним було моє рішення;
  • як мої дії вплинули на подальші події;
  • що я можу зробити інакше наступного разу;
  • що я відчуваю в певних ситуаціях.

Слово «рефлексія» походить від reflexio – «звернення назад». І в цьому вся суть. Рефлексуючи, людина повертається думками до події з минулого і аналізує її. Важливо розуміти, що це не просто спогади, а саме аналіз, щоб зробити висновки на майбутнє. 

Уявіть собі, що ви – одночасно і актор, що грає у виставі, і глядач з залу, що спостерігає за грою. Ось цей глядач і є уособленням рефлексії. Це думки про власні думки, тобто так зване метапізнання. 

Навіщо людині потрібна рефлексія?

Рефлексія має величезне значення для особистого розвитку людини. Якщо не вміти аналізувати свій досвід, ти будеш постійно повторювати ті самі помилки, навіть не усвідомлюючи цього. 

Головна користь від рефлексії.

  • Розуміння себе, своїх емоцій. Аналізуючи минуле, можна помітити свої повторювані реакції на певні ситуації, гачки, що зачіпають. У щоденній метушні цього зазвичай не помічаєш.
  • Навчання на помилках, досвіді. Сам по собі він нічого вас не навчить, якщо не усвідомити, що сталось. Саме рефлексія перетворює будь-яку подію, позитивну чи негативну, на урок.
  • Покращення рішень та особисте зростання. Проаналізувавши, який з можливих варіантів ви обрали у минулому, ви будете приймати більш зважені рішення в майбутньому.
  • Емоційна рівновага. Розуміючи свої емоції, ви будете менш імпульсивними та реагуватимете на події спокійніше.
  • Розвиток стосунків. Аналізуючи, як на вашу поведінку реагують інші, можна коригувати її. Крім того, розібравшись у своїх реакціях, ви краще розумітимете і реакції інших людей. 

Роль рефлексії особливо помітна у деяких професіях. Керівники, психологи, педагоги, лікарі регулярно аналізують свої дії для підвищення якості роботи.

Травматичні події здатні викликати різні розлади здоров’я, зокрема ПТСР, і рефлексії буде вже недостатньо для відновлення. 

Основні види рефлексії 

Залежно від того, на що спрямована рефлексія, психологи та філософи виділяють такі її види.

  • Особистісна – спрямована всередину себе. Це аналіз своїх цінностей, мотивів, рис характеру. Це коли ви запитуєте себе, хто ви є, що для вас важливо.
  • Соціальна – здатність подивитись на себе очима інших людей, зрозуміти, як тебе сприймають оточуючі. Така рефлексія розвиває емпатію та навички спілкування.
  • Інтелектуальна – спостереження за власним мисленням. Ви питаєте себе, як ви дійшли певного висновку, які аргументи вас переконали, чи логічно ви міркували. Таку рефлексію часто використовують в навчанні та коли треба розв’язати складну задачу.
  • Емоційна – усвідомлення своїх почуттів. Така рефлексія передбачає відповіді на питання про те, що ви відчуваєте зараз, звідки взялась певна емоція, як вона впливає на вашу поведінку.

На практиці рефлексія зазвичай комбінована. Наприклад, аналізуючи конфлікт, людина може звертатись зразу і до емоційної, і до соціальної, і до особистісної рефлексії. 

Як проявляється рефлексія: прості приклади з життя 

Прояви рефлексії можна побачити у звичайних щоденних ситуаціях. Ось кілька прикладів, що дозволяють побачити, як це працює на практиці.

  • Суперечка з другом чи партнером.

Після неї ви замислюєтесь, чому так різко відповіли. Можливо, на вашу реакцію вплинула втома, і ви зірвались не через слова іншої людини, а через свій стан. Саме так виглядає самоаналіз у дії.

Після невдалого іспиту студент розмірковує, що готувався тільки останньої ночі, тому плутався у матеріалі. Тож він вирішує, що наступного разу треба виділити на підготовку кілька днів.  

  • Завершення проекту.

Керівник і члени команди запитують себе, що спрацювало добре, а що можна було зробити краще, та діляться думками. 

  • Підсумки дня.

Ввечері перед сном людина записує до щоденника події дня чи прокручує їх подумки та помічає, що зранку відчував тривогу, тому був різкий з колегою, а після роботи придбав непотрібну річ, щоб підняти собі настрій.

Навіть протягом одного дня може бути чимало приводів для рефлексії. Контрольна робота у школі, співбесіда на роботі, порушений дедлайн, спортивне тренування, конфлікти і непорозуміння з різними людьми та багато іншого. 

Щоб трохи відволіктись від рефлексії – тест на визначення вашого психологічного віку. 

Чим рефлексія відрізняється від самокопання та звичайних роздумів?

Рефлексію нерідко плутають з іншими внутрішніми процесами. Насправді ж вони суттєво відрізняються і за змістом, і за наслідками. 

Порівняння самокопання та рефлексії: лабіринт думок і шлях до усвідомлення

Відмінність рефлексії від схожих явищ.

  • Самокопання. Тут головна різниця у результаті. Внаслідок рефлексії ти отримуєш висновок, розуміння і, зрештою, щось змінюєш. А самокопання – це зациклення на поганих думках та своїй провині без жодного руху вперед. Ти знову і знову прокручуєш якусь ситуацію, посилюєш свою тривогу, але без жодних позитивних наслідків. 
  • Звичайні роздуми. Думки можуть текти одна за одною без чіткої мети, коли це просто роздуми. Рефлексія ж обов’язково має систему. Ти задаєш собі конкретне питання, шукаєш відповідь, робиш висновки.
  • Самоаналіз – тільки один з методів рефлексії. Вона відбувається і через усвідомлення емоцій, оцінку поведінки та планування майбутніх дій. 
  • Саморефлексія – дослідження суто власного внутрішнього світу. Це поняття трохи вужче за рефлексію, що може стосуватись і аналізу чужої поведінки.

Щоб відрізнити рефлексію від інших станів, зверніть увагу на свої відчуття після роздумів. Якщо з’явилась ясність і захотілось щось змінити – це рефлексія. А при посиленні тривоги, почуття провини чи безвиході, ви, скоріше за все, займаєтесь самокопанням. 

Як навчитися рефлексувати: запитання та практичні вправи 

Рефлексія – це навичка, яку можна і треба розвивати. Навчитись рефлексувати допомагають такі прийоми.

Питання для рефлексії.

Корисно мати під рукою перелік запитань для аналізу своїх думок та емоцій, наприклад, таку добірку.

  • Що сьогодні пройшло добре, а що – ні?
  • Що вийшло найкраще?
  • Що викликало найбільше напруження?
  • Що я відчував та чому?
  • Чому я реагував певним чином?
  • Чому виникли труднощі?
  • Що я зробив би інакше?
  • Чого мене навчив цей випадок?
  • Які мої дії вплинули на результат?

Вправи на рефлексію.

Аналізуйте свою поведінку та відчуття за допомогою спеціальних інструментів.

  • Ведення щоденника. Найпростіший спосіб почати рефлексувати – робити записи про події дня та свої враження. Достатньо кількох речень: що сталось, що я відчував, які висновки зробив. Можна, наприклад, записувати 3 хороші події за день та уроки, які ви з них винесли, або, якщо є час і бажання, докладно фіксувати спостереження за своїми думками та емоціями.
  • Техніка 5 чому. Щодо будь-якої своєї дії питайте себе, чому ви повелись саме так, 5 разів поспіль, щоб знайти реальну причину.
  • Правило 10 хвилин. Щовечора прокручуйте день у зворотному напрямку (від вечора до ранку).
  • Вечірній чек-ін. Посидіть 5 хвилин у тиші, відключивши гаджети, та проаналізуйте свій фізичний та емоційний стан.
  • Практика паузи. Потрапивши у складну ситуацію, не реагуйте зразу, а зупиніться та запитайте себе, що ви відчуваєте та чому. Поступово ви розвините навичку робити паузи та сформуєте рефлексивне мислення.
  • Розмова з довіреною людиною (другом, партнером, психологом). Іноді достатньо просто розповісти про ситуацію, щоб побачити те, чого не помічав під час роздумів. 
Запис думок у щоденник за чашкою кави

Для розвитку рефлексії потрібна регулярність. Приділяти їй хоча б 5 хвилин щодня – це краще, ніж проводити тривалі сесії самоаналізу, але рідко.

І ще один важливий нюанс – правильне налаштування на розмову із собою. Вона має бути дружньою. Не варто катувати себе питаннями. 

Поширені запитання про рефлексію 

Чи є у рефлексії недоліки?

Вона може мати негативні наслідки при неправильному підході. Рефлексія корисна, коли ви виділяєте для неї певний час, робите конкретні висновки та приймаєте певне рішення чи вчиняєте дію, а не займаєтесь нескінченним прокручуванням однієї думки,. Надмірна рефлексія може виснажувати та знижати продуктивність. Надто глибокий, тривалий аналіз може заважати діяти. Відсутність мети перетворює рефлексію на самокопання. 

Чим рефлексія відрізняється від інтроспекції? 

Інтроспекція — це спостереження за власними внутрішніми переживаннями як тільки вони виникли. Ти відчув щось, і одразу аналізуєш це. А рефлексія зазвичай відбувається пізніше. Це аналіз того, що вже сталось. 

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: