Останній чи крайній: як правильно вживати слова?
В українській мові часто виникає плутанина при виборі між словами “останній” та “крайній”, коли йдеться про те, що замикає ряд. Насправді, використовувати “крайній” у цьому значенні некоректно.
Мовознавець Олександр Авраменко пояснює таке явище негативним відтінком одного зі значень слова “останній” – “нікчемний” (наприклад, “Він – остання людина, з ким я хотів би спілкуватися”).
Крім того, існує містифікація слова “останній”, нібито кажучи, що роблячи щось в “останній раз”, можна накликати біду і дійсно більше ніколи не повторити цю дію.
Однак, важливо пам’ятати, що основне значення “останнього” – це те, що закінчує ряд однорідних предметів, явищ, дій тощо; те, після чого немає іншого подібного; протилежне першому.
Натомість, “крайній” означає те, що міститься скраю, на межі чогось; кінцевий. Мовознавець наводить приклад слова “назва”, де залежно від ракурсу, крайня літера змінюється:
- зверху – “в”;
- знизу – “з”;
- зліва – “н”;
- справа – “а”.
Проте, якою б стороною не дивитися, останньою завжди буде “а”. Тому правильно питати “Хто останній у черзі?”, а не “Хто крайній?”.
