У часи СРСР на полицях магазинів можна було побачити незвичайні пляшки трикутної форми. Їх важко було з чимось сплутати, адже дизайн суттєво відрізнявся від звичних циліндричних або квадратних пляшок. Цікаво, що призначалися вони для одного-єдиного продукту – оцтової есенції.
За радянськими стандартами трикутна тара класифікувалася як аптечна, а не харчова. Пік популярності трикутних пляшок для оцтової есенції припав на 1950-ті та 1970-ті роки.
Небезпечна есенція: чому оцтову есенцію в СРСР продавали в трикутних пляшках?
Оцтова есенція – це концентрований розчин оцтової кислоти, який містить значно більше кислоти, ніж звичайний столовий оцет. У ньому частка оцтової кислоти може сягати 70%, тоді як у столовому оцті – лише 3-15%.
Через свою концентрованість есенція може бути небезпечною для людини, адже опіки та отруєння, спричинені нею, можуть мати серйозні наслідки.
В часи СРСР, коли з друком етикеток траплялися проблеми (їх не було взагалі або вони були дуже схожими), постало питання, як убезпечити людей від випадкового вживання оцтової есенції.
Вирішенням стало використання незвичайної тари – трикутних пляшок. Їх легко було відрізнити на дотик навіть у темряві, що мінімізувало ризик помилки.
Окрім цього, на пляшках з есенцією робили спеціальні мірні поділки, які допомагали людям точно дозувати її при розведенні водою, щоб отримати столовий оцет необхідної концентрації.
З міркувань безпеки, в СРСР зрештою припинили продаж оцтової есенції, замінивши її на більш безпечний столовий оцет з нижчою концентрацією кислоти.
