Лайливі слова та матюки – існують у всіх слов’янських мовах. Історія української лайки сягає давнини, й наші предки також не цуралися вживати “міцне слівце”.
На відміну від лайки нашого північного сусіда, яка зосереджена на статевих темах, українські матюки частіше пов’язані з фізіологічними потребами та відповідними їм органами.
Це пояснюється прагненням людей у давнину використовувати табуйовані теми для прокляття, щоб воно було максимально сильним і образливим.
З часом лайка втратила своє сакральне значення, але й досі залишається частиною української мови, хоча й не завжди вживається доречно.
Лайливі вирази на всі випадки життя:
- «поцілуй мене в сраку!»
- «поцілуй собаку в сраку!»
- «йди ти в сраку!»
- «щоб ти всрався!»
- Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: «собаці під хвіст».
- «матері його ковінька»
- «матері його ковінька»
- «трясця його матері»
- А добра б тобі не було…
- А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
- Трясця твоїй матері…
- Ти, нечиста сило…
- А щоб тобі чорне було…
- А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
- А щоб твоєю мордою просо молотили…
- А щоби твоя срака по шву розійшлася…
- А щоб ти луснув…
- А щоб тобі заціпило…
- А щоб ти не діждав…
- А щоб ти всрався, як маленький був…
- А щоб вам пусто було…
- А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
- А щоб тебе грім побив…
- А щоб йому голова облізла…
- А бодай тебе чорти вхопили…
- А щоб тобі булька з носа вискочила…
- А щоб тебе муха вбрикнула…
- А щоб тебе колька сколола…
- А щоб тобі курка на ногу наступила…
- А щоб тобі рачки лазити…
- А щоб ти скис!
- А щоб ти сказився!…
- Дурний як ціп…
- Стара кляча…
- Най ті качка копне!…
- Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
- Дідька лисого тобі дам…
- Сто чортів в печінку…
- Іди до бісової матері…
- Бісовий син…
- Вражий син…
- Вражі діти…
- Бісова ковінька…
