За часів Радянського Союзу будь-який новий предмет побуту сприймався як справжня розкіш. Люди раділи навіть найпростішим речам, адже асортимент товарів був обмеженим, а їхня якість часто залишала бажати кращого.
Однак серед цього одноманіття траплялися справжні раритети, які могли дозволити собі “лише одиниці”. Це були товари, які вважалися символом достатку і престижу, адже коштували вони дуже дорого.
Що в СРСР вважали показником статусності?
1. Сервант
Сервант в епоху Радянського Союзу був далеко не просто мебельним виробом. Він являв собою справжній “символ достатку сім’ї ” та займав особливе місце в інтер’єрі квартири. Наявність серванта в домі свідчила про те, що його власники мали певний рівень добробуту та могли дозволити собі не лише необхідні речі, а й предмети розкоші.
Одним із основних призначень серванта було зберігання посуду. Проте, не просто будь-якого, а найкращого, святкового. У скляних полицях серванта розміщувалися дорогі сервізи, вишукані фужери та інші елементи посуду, які використовувалися лише з особливих приводів. Це могло бути весілля, ювілей або інше знаменне свято. Таким чином, сервант ставав своєрідним музеєм домашньої колекції посуду.
Крім посуду, в сервантах часто зберігали інші цінні речі. Це могли бути сімейні реліквії, передані у спадок від попередніх поколінь, або ж коштовності, які хотіли захистити від сторонніх очей.
Важливим аспектом була і психологічна складова. Для багатьох людей сервант був не просто меблевим виробом, а об’єктом гордості. Він символізував стабільність, впорядкованість і “статус”.
2. Кришталевий посуд
Невід’ємною частиною сервантів в радянських квартирах були кришталеві сервізи. Ці вишукані набори ваз, фужерів, салатниць та тарілок служили не так для практичного використання, поскільки виконували декоративну функцію.
Найчастіше кришталеві сервізи діставалися з серванта лише з особливих приводів: на Новий рік, на день народження або інші знаменні дати.
3. Килим на стіні
На початку 70-х років радянські громадяни були готові витратити цілий день, а то й більше, стоячи в чергах за килимами. Цей предмет інтер’єру був не просто елементом дизайну, а справжнім бажаним товаром. Килими, як правило, мали насичені кольори, найчастіше червоно-коричневі відтінки, і складні орнаменти.
Цікаво, що килими в радянських квартирах розміщували не лише традиційно на підлозі, а й на стінах. Однак, крім естетичної складової, існували й практичні причини для такого незвичайного використання килимів. По-перше, килим на стіні допомагав зберегти тепло в квартирі, особливо в холодну пору року. Він створював додатковий шар ізоляції, що захищало стіни від протягів і знижувало тепловтрати. По-друге, килим на стіні виконував роль звукопоглинача. Він знижував рівень шуму в кімнаті, що було особливо актуально в багатоповерхових будинках, де звукоізоляція часто була недостатньою.
4. Люстра «Каскад»
У радянські часи, коли вибір товарів був обмежений, а якість часто залишала бажати кращого, деякі речі ставали справжніми символами достатку та престижу. Одним з таких бажаних предметів інтер’єру була люстра “Каскад”.
Ця багатоярусна люстра з численними підвісками, що імітували кришталь, була справжнім хітом.
Однак, не кожна радянська сім’я могла дозволити собі придбати таку люстру. Вона коштувала недешево, а купити її було досить проблематично через дефіцит. Тому наявність “Каскаду” в домі свідчила про те, що її власники мали певні зв’язки.
