У Німеччині нині проживає понад мільйон українців, які вимушено покинули свої домівки через війну. Однак лише невелика частина з них – близько 113 тисяч людей – змогла знайти роботу. Решта українських біженців отримують різноманітну соціальну допомогу від держави.
За даними видання Bild, лише 21% працездатних українців в Німеччині має роботу. Це становить близько 13,5% від загальної кількості українських біженців у країні. Така ситуація викликає дивування, враховуючи, що Німеччина зараз відчуває гостру нестачу робочої сили практично в усіх сферах економіки.
Чому ж так багато українців залишаються безробітними? Самі біженці називають різні причини. Деякі з них зазначають, що соціальна допомога, яку вони отримують від держави, є достатньою для задоволення їхніх основних потреб, тому немає гострої необхідності шукати роботу.
Наприклад, Маргарита, 27-річна українка, яка виховує 7-річного сина, розповіла, що вони почуваються комфортно в Німеччині завдяки соціальній підтримці. Жінка зізналася, що хотіла б працювати в майбутньому, але поки що не відчуває в цьому гострої потреби.
Анастасія розповідає, що незабаром зможе віддати сина до дитячого садка. Це дозволить їй нарешті відвідувати мовні курси і повернутися до своєї професії кондитера. Жінка зізнається, що чоловік, який залишився в Україні, підтримує їх фінансово, але вона все одно прагне бути економічно незалежною.
Юрій, 40-річний чоловік з Полтави, який вимушено переїхав до Німеччини, стикається з певними труднощами при працевлаштуванні. Він розповідає, що німецький центр зайнятості пропонує йому лише некваліфіковану роботу з низькою заробітною платою.
Чоловік зізнається, що не бачить сенсу братися за таку роботу. Адже якщо він влаштується, наприклад, на Amazon і отримуватиме близько 8-9 євро на годину “на руки”, то йому доведеться самостійно оплачувати житло, комунальні послуги та інші витрати.
Юрій порівнює такий сценарій зі своєю нинішньою ситуацією, коли він отримує соціальну допомогу у розмірі 563 євро. Ці кошти він отримує без будь-яких відрахувань і, на його думку, їх вистачає на задоволення основних потреб.
Віталій розуміє, що від нього очікують працевлаштування, але зазначає, що для цього необхідно добре вивчити німецьку мову. Поєднання роботи і навчання, на його думку, є складним завданням.
Ситуація з працевлаштуванням українських біженців у Німеччині, зокрема в Галле, українці стикаються з низкою проблем, пов’язаних з мовними бар’єрами та визнанням іноземних дипломів.
Багато українців, які приїхали до Німеччини, як-от Вероніка з Чернівців, мріють знайти роботу, яка відповідала б їхньому досвіду та кваліфікації. Однак, через недостатнє знання німецької мови, вони змушені обмежуватися некваліфікованою працею або ж взагалі залишаються без роботи. Вероніка, наприклад, хотіла б працювати продавцем-консультантом, але для цього їй необхідні додаткові мовні курси.
Схожа ситуація і у Світлани та Сергія, які мають досвід роботи в фінансовій сфері. Вони розуміють, що для працевлаштування за фахом їм необхідно досконало володіти німецькою мовою, але отримати доступ до необхідних мовних курсів виявляється досить складно.
Валентина, яка має дві вищі освіти, також стикається з проблемою визнання своїх дипломів у Німеччині. Незважаючи на наявність знань та досвіду, вона змушена проходити додаткові освітні програми.
