Не всі слова, схожі на російські, є суржиком. Це пояснюється тим, що багато східноєвропейських мов, включаючи українську, чеську, польську, словацьку та російську, походять з праслов’янської мови. Тому вони мають багато спільнокореневих лексем.
Не варто уникати таких слів, адже ними можна сміливо користуватися, не боячись, що це калька з російської мови.
Ось декілька прикладів українських слів, які походять із праслов’янської мови:
- Мішати: Ця лексема є похідною від праслов’янської “mesati”, що означає “змішувати” або “місити”. Це слово існує в багатьох східноєвропейських мовах, наприклад, болгарській, польській та словацькій. Визначальною ознакою того, що це слово є українським, можна вважати те, що воно вживається у фразеологізмах, таких як “мішати з болотом”, що означає “принижувати” або “ганьбити когось”.
-
- Давити: Це слово також має спільнокореневі слова у багатьох мовах праслов’янської групи, зокрема, в чеській, словенській та словацькій. Лексема походить від праслов’янської “daviti” і споріднена з литовським “dovyti”, що означає “давити”. Слово “давити” також використовується в українських фразеологізмах, наприклад, “давитися сльозами”.
- Мазати: Праслов’янське слово “mazati” означає “мазати” і має спільне значення з литовським “muozet”, що означає “мучити”, “обдурювати” або “бруднити”. Ця лексема належить до групи південнослов’янських мов і має спільнокореневі слова у болгарській, словенській та сербохорватських мовах. В українській мові існує фразеологізм “мазати салом п’яти”, що означає “готуватися до втечі”.
-
- Явити, являтися: Лексема “явити” має праслов’янське коріння “(j)aviti”. У чеській, польській та словацькій мовах також існують ці слова. В українській мові є багато фразеологізмів з цим словом, наприклад, “не явити носа”, що означає “не прийти”.
Важливо знати, що запозичення з інших мов не завжди є поганим явищем. Українська мова постійно розвивається і збагачується новими словами. Проте важливо використовувати запозичення правильно, щоб вони не шкодили красі та багатству нашої мови.
