Леся Українка, чиє справжнє ім’я звучало як Лариса Петрівна Косач, була і залишається однією з найяскравіших зірок на літературному небосхилі України. Її творчість, як дорогоцінний камінь, сяяла багатьма гранями: поезія, проза, публіцистика, а також майстерні переклади світових шедеврів. Хоча і життя Лесі Українки було сповнене випробувань, але її незламний дух і невичерпне джерело натхнення дозволили їй створити безсмертні твори, які й досі хвилюють серця читачів.
Ця видатна жінка стала символом незламності та боротьби за волю. Її поезія, пронизана глибоким патріотизмом, любов’ю до рідної землі та вірою в краще майбутнє, надихала і продовжує надихати покоління українців. Своїми творами Леся Українка зробила неоціненний внесок у розвиток української літератури та культури в цілому. Її творчість вивчають у всіх школах України. Але, які цікаві факти є відомими про її життя? Саме тому COMA, знайшла і підібрала для вас 10 цікавих фактів про Лесю Українку які справді вражають:
10 цікавих фактів про Лесю Українку
1. Леся Українка- в чотири роки вміла читати
Леся Українка була б справжньою дитиною індиго, якби жила в наш час. Уявіть собі: вже у чотири роки вона вміла читати, у шість років майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш! Це ж неймовірно!
А ще у свої 19 років вона створила справжній підручник з історії для своїх сестер – “Стародавня історія східних народів”! Та й на цьому її таланти не закінчувалися. Леся вільно володіла сімома мовами: українською, французькою, німецькою, англійською, польською, російською та італійською. Кажуть, що французькою вона говорила навіть краще, ніж російською.
Справді, все це свідчить про її виняткову обдарованість. Не кожному дано бути таким генієм, як Леся Українка!
Читайте також: найкращі вірші Лесі Українки, які вразять вас до мурашок
2. Леся Українка- відносини із мамою
Дивно, але, незважаючи на всі таланти Лесі, її мати, Олена Пчілка, вважала доньку малорозвиненою. У Лесі був старший брат Михайло, і вони були настільки нерозлучні, що в родині їх називали одним іменем – “Мишелосіє”. Однак, мати завжди ставила Михайла вище за Лесю, до того ж, їй не подобався характер доньки.
Важко уявити, як почувалася Леся, знаючи про таке ставлення матері. Можливо, це навіть вплинуло на її творчість, додавши їй тієї глибини та проникливості, які ми так цінуємо в її віршах.
3. Леся Українка- псевдонім
Цікаво, що свій псевдонім Лариса Косач обрала не випадково. Вона запозичила його у свого дядька, Михайла Драгоманова, який підписувався “Українець”. Леся дуже любила і захоплювалася дядьком, тому вирішила бути в чомусь схожою на нього.
Так, у 1884 році, коли їй було лише тринадцять, з’явився псевдонім “Українка”. А “Лесею” її звали в родині, тож вона замінила своє тверде ім’я “Лариса” на ніжне та лагідне “Леся”.
Ось так і народився псевдонім, який ми знаємо і любимо – Леся Українка. Він став символом її патріотизму, любові до України та її народу.
4. Леся Українка- “напровесні” та “промінь”
Виявляється, Леся Українка не тільки писала чудові вірші, а й збагачувала нашу мову! Мало хто знає, але саме вона подарувала нам такі слова, як “напровесні” та “промінь”. Якщо “напровесні” можна вважати літературним неологізмом, то “промінь” – вже справжній науковий термін! Дивно, правда? Адже зараз ці слова здаються нам такими звичними, що ми навіть не замислюємося про їхнє походження.
До речі, мати Лесі, Олена Пчілка, також зробила вагомий внесок у розвиток української мови. Саме завдяки їй ми використовуємо такі слова, як “мистецтво”, “переможець”, “палкий” та інші. Ось така талановита була ця родина!
5. Леся Українка- історія кохання
Історія кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського сповнена драматизму. Мало хто знає, що почуття поетеси не знаходили взаємності. Мержинський сприймав їхні стосунки як дружні, навіть ділові. Уявіть собі, коли Леся зізналася йому в коханні, він холодно відповів: “Ні…”.
Але це не змінило її почуттів. Кохання до Мержинського переросло в любов до його ідей, його думок. Справжню глибину своїх переживань вона вилила на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія поему “Одержима”.
Навіть у свої останні хвилини Мержинський не відповів Лесі взаємністю. Замість очікуваних слів кохання він попросив її попіклуватися про іншу жінку, яку кохав насправді. Це була справжня трагедія для Лесі, але вона знайшла в собі сили жити далі і творити, залишивши нам у спадок свою неперевершену поезію.
6. Леся Українка- романтичний зв’язок з Ольгою Кобилянською
Хоча це може здатися несподіваним, деякі дослідники життя і творчості Лесі Українки висувають припущення про її романтичний зв’язок з Ольгою Кобилянською, іншою видатною жінкою того часу. Вони звертають увагу на те, що Леся та Ольга підтримували дуже близькі стосунки, що виходить за рамки звичайної дружби.
Прихильники цієї теорії знаходять підтвердження в листуванні між письменницями, де Леся часто використовує пестливі слова, звертаючись до Ольги, наприклад, називає її “хтосічкою”. Крім того, вони вбачають відповідні мотиви у драмі Лесі Українки “Блакитна троянда”.
Звичайно, ми не можемо однозначно стверджувати, що між Лесею Українкою та Ольгою Кобилянською були романтичні стосунки. Однак, їхнє листування свідчить про глибоку духовну близькість, взаєморозуміння та підтримку, що було вкрай важливим для них обох у той непростий час.
7. Леся Українка- цитати з її листів
Листування Лесі Українки – це справжній скарб, який дозволяє нам глибше зрозуміти її багатогранну особистість. Ось декілька цитат з її листів, які мало хто знає, але які розкривають її думки та почуття:
“Як тільки візьмусь до якогось заробітку, то зараз усі жахаються, що я «перетомлюся», «виснажуся», «покладу всю силу». Чи не значить це, що всі мої близькі щиро вважають мене за безнадійного інваліда, засудженого на весь вік на паразитне життя? Бо так виходить якесь «навіювання», і я справді можу опуститися та серйозно почати думати, що я «ні до чого».” У цих словах відчувається біль Лесі, її прагнення до повноцінного життя, незважаючи на хворобу.
“Треба було в Єгипті родитись, то, може, й був би лад, але ж найгірша помилка мого життя – це те, що я зросла у волинських лісах. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа на честь їм написала драму-феєрію. Я дуже люблю казки і можу їх видумувати мільйони.” Тут проявляється її любов до рідного краю, до природи, яка надихала її на творчість.
“Часто, люблячи когось, я думаю: якби він був отакий і такий, вчинив те і те, то я б його не любила, але якби хто інший мав усі ті добрі прикмети, що цей, то чи я б того іншого любила? Не знаю… навряд. В кожному почутті є ще щось недослідиме, і те «щось» дає барву цілому почуттю.” Ці слова свідчать про глибину її почуттів, про її здатність до тонкого психологічного аналізу.
8. Леся Українка- надзвичайно сильна жінка
Уявіть собі, що Іван Франко, називав хворобливу і тендітну Лесю Українку “єдиним мужчиною в нашому письменстві”! Це свідчить про його величезну повагу до неї, до її непохитної волі, до її внутрішньої сили.
Цікаво, що сама Леся не вважала себе гідною навіть “нігтя Франка”. Вона завжди захоплювалася його талантом і особистістю. Але, як і її мати, Олену Пчілку, її також сприймали як надзвичайно сильну жінку, сильну морально і фізично. І це було абсолютно справедливо.
9. Леся Українка- астероїд
Виявляється, пам’ять про Лесю Українку живе не тільки на Землі, а й у космосі! Мало хто знає, але один з астероїдів головного поясу названо на честь нашої видатної поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya).
Відкрили цей астероїд 28 серпня 1970 року. Уявіть собі, космічне тіло, що мандрує безмежним всесвітом, носить ім’я Лесі Українки! Це ще одне свідчення того, наскільки вагомим є її внесок у світову культуру.
10. Леся Українка- блакитний колір очей
В останні роки у житті з Лесею Українкою відбулася дивовижна метаморфоза: її очі набули надзвичайно яскравого блакитного кольору. Раніше їх забарвлення не було таким інтенсивним, і ця зміна вражала всіх, хто її оточував. Очі поетеси здавалися просто неземними!
Про це згадує у своїх спогадах сестра Лесі, Ісидора Косач-Борисова. На щастя, зберігся навіть фотопортрет Українки, зроблений саме в той період. Шкода лише, що світлина чорно-біла, і ми не можемо побачити на власні очі той незвичайний колір її погляду. Але навіть на чорно-білому фото видно, наскільки виразними були її очі.
Можливо, ця зміна кольору очей була пов’язана з її хворобою, а можливо, це був просто ще один прояв її неординарної особистості. Так чи інакше, цей факт додає ще більше загадковості образу Лесі Українки.
