Десять улюблених мовних фактів про солодке
- Наїстися мучним неможливо. Бо воно насправді борошняне. Мука – це страждання. Наголос на першому складі. У тісті ж – борошно. І цукор, а не сахар. Пудра також цукрова, раптом що.
- Грецькі горіхи насправді волоські. А фундук і ліщина – одне й теж.
- Глазур без знака м’якшення. І в орудному відмінку любить апостроф. Із глазур’ю печиво. Глазуроване тобто.
- Імбир теж без знака м’якшення. Але оскільки він – іменник чоловічого роду, то в орудному відмінку буде імбиром. Щонайменше так радить писати тлумачний словник. Там навіть приклад наводиться про “пиво, заправлене імбиром” 🙂
- Пірожниє теж не їдять. Бо їх нема. Є тістечка. Вони – універсальні. Перелік можливих тістечок – довжелезний. А ось пляцок стає тістечком лише на заході України. В багатьох інших куточках – це всього-на-всього назва плаского (за формою) виробу з тіста, не обов’язково солодкого. І це нормально.
- Блінчики – це млинці. Блінчики із творжком – млинці із сиром. У деяких місцинах кажуть на них кажуть налисники. Це теж нормально, між іншим.
- Із чізкейком складніше. Бо виробники чізкейків стверджують, що не кожен сирник – це чізкейк. Хоча чим львівський сирник поступається чизкейку, не зовсім зрозуміло. Але що зрозуміло, так це те, що все ж таки чИзкейк, а не чІз. Хто не хоче називатися сирником, до речі, може зватися сирним пирогом.
- Із фрешами зовсім сутужно. Бо важко знайти людину, яка добровільно казатиме “свіжовичавлений сік”. Так справді мало хто каже. Але навіщо казати свіжий фреш? Фреш може бути лише фрешем. Хто не в курсі, загугліть переклад слова fresh і освіжіть знання англійської. І хай вас філологічний бог милує казати “свіжий фрешевий сік”.
- Ізюм подеколи швидше знайти на географічній карті, аніж у тісті. Так називається місто на Харківщині. І чимало людей вважають, що лише цей Ізюм має право називатися ізюмом. Насправді у тлумачному словнику української мови ви знайдете й інший ізюм. А до нього і родзинки. Просто родзинки – запозичення із латини. Racemus – це виноград. А ізюм, точніше uzum, казали половці.
- Кутя – це кутя. Не куття. І не кутья. Ритуальна страва. Без куті Різдво не Різдво. А з кутею – справжнє свято. Із кутею. Не з кутьйой. Ой.
Смачного.
Автор: Аліна Акуленко