На будь-який подразник ми реагуємо агресивно з однієї причини: через нестачу внутрішнього ресурсу. У нас просто не вистачає сили. Проаналізувавши це, психолог Юлія Мінакова виділила основні моменти, за яких ми втрачаємо сили та набираємо їх. І тільки компенсуючи ці потоки, можна залишатися завжди в тому стані, коли будь-яку ситуацію можна сприймати спокійно і адекватно. Отже,
Ми втрачаємо сили, коли:
- говоримо «так», коли хотілося сказати «ні»;
- посміхаємося замість того, щоб заплакати;
- не відпочиваємо;
- умовляємо себе потерпіти ще трохи, замість того, щоб зрозуміти «Заради якої світлої мети я зараз це терплю?»;
- ображаємося замість того, щоб попросити людину про те, що нам потрібно;
- займаємось не своєю справою;
- людина нецікава, а ми з якихось придуманих причин продовжуємо з нею спілкуватися;
- люди поруч із нами більшу частину часу говорять про негатив;
- говоримо багато про політику, тарифи, пробки на дорогах, тощо;
- пліткуємо;
- багато та емоційно розповідаємо про те, як живуть інші;
- працюємо на нецікавій, набридлій роботі;
- боїмося;
- чекаємо, що хтось прийде (Дід Мороз, принц, олігарх Леопольд) та життя зміниться;
- лаємо себе, вважаємо себе негідними, невмілими, невдалими.
Ми набираємо силу, коли:
- знайомимося з новими людьми;
- отримуємо нові знання;
- подорожуємо;
- долаємо свої страхи;
- пробуємо щось нове;
- гуляємо (не плутайте з «біжимо на роботу» або йдемо в магазин, а саме гуляємо без жодної певної мети);
- займаємось творчістю;
- спілкуємося із приємними людьми;
- спілкуємося з людьми, які нас підтримують та вірять у нас;
- займаємось своїм тілом (підійдуть будь-які тілесні практики, лазня, басейн);
- звільняємо фізичний простір (згадайте, як по-іншому ви почуваєтеся в відремонтованій кімнаті);
- звільняємо емоційний простір (згадайте, як ви по-іншому почуваєтеся, коли вдалося пробачити і попрощатися з людиною);
- говоримо “ні”, коли хочеться сказати “ні” і говоримо “так”, коли хочеться сказати “так”;
- починаємо робити те, що просить серце.
За матеріалами: психолога Мінакової Юлії
