Маш, ти що новий костюм удома носиш? Зараз вимажеш все, адже готуєш. Гарний, дорогий, тільки купила.
Марія внутрішньо погодившись, що не годе носити красу марно, попленталася в кімнату переодягнутися: у вицвілі лосини та чоловікову стару футболку. Почавши стягувати з себе обновку, зупинилася і замислилась. Потім одягла спортивні штани і вийшла до чоловіка.
-Ігоре, мені сорок вісім років, якого лисого я повинна берегти якийсь сраний костюм? Куди мені в ньому ходити, на парад? У труну собі лишити? Зараз взагалі шубу дістану, шпильки і піду в них ляжу у ванну. І втовчу торт. Одна. Цілком. А потім піду до клубу, нап’юся. Яка вже різниця, мені майже півстоліття. Костюма йому шкода.
Чоловік трохи помовчав:
– І справді, пробач. Маячню я сказав. Хочеш ванну наберу, щоб ти в шубі туди лягла? ©
