Олександр Авраменко, мовознавець, стверджує, що діалектизми – це невід’ємна частина мови, яку не варто уникати, на відміну від суржику.
На підтвердження своєї тези вчений наводить цікавий приклад. Одне й те саме речення, побудоване на діалектизмах та суржику, звучить зовсім по-різному.
“Легінь дарує кобіті кульчики” – це речення, в якому використані діалектизми, тобто слова, які є самобутніми для певного регіону. Натомість, “Парєнь даре женщінє сєрьожки” – це той самий зміст, але виражений суржиком, тобто штучною сумішшю двох мов.
Авраменко зазначає, що перший варіант звучить набагато органічніше. Слова “легінь”, “кульчики”, “кобіта” – це народні слова, які передають колорит певної місцевості. Тому мовознавець закликає не боятися використовувати діалектизми в повсякденному спілкуванні. Однак, у наукових чи ділових текстах від них варто утриматися.
Раніше Авраменко розповідав, як сказати українською “першіння”?
Таким чином, Авраменко підкреслює важливість збереження діалектів як частини культурної спадщини та застерігає від використання суржику, який збіднює мову.
