Колись ти зрозумієш, що бувають люди, які ніколи не зраджують, але для цього доведеться пізнати багато зрад.
Колись ти зрозумієш, що зовнішній блиск – ніщо в порівнянні з внутрішньою красою. Тому що все, що зовні – це до першого дощу. Те, що всередині – горить завжди. Нехай навіть воно згасло до ледве-видного вугілля. Але, досить скласти губи трубочкою і ніжно подути – вогонь поступово розгориться і зігріє тебе.
Колись ти зрозумієш, що більшість формул і афоризмів, яких ти нахапався в навколишньому світі – порожні, нехай і красиві, звичайний набір слів – не більше. Важливі лише ті істини, до яких ти сам дійшов.
Колись ти зрозумієш, що доброта, ніжність і турбота – це прояв внутрішньої сили, а не слабкості.
