Шампунь: чоловічого чи жіночого роду?
Цей косметичний засіб, який стоїть на поличці у кожній ванній кімнаті і використовується нами мало не щодня, – це шампунь. Але, як ви думаєте, якого роду слово “шампунь” в українській мові?
В мовленні та письмі можна зустріти вживання слова “шампунь” як у чоловічому, так і в жіночому роді. Тому COMA вирішила з’ясувати, як правильно вживати це слово.
Згідно з тлумачним словником, шампунь – це рідкий або твердий (порошкоподібний) мильний засіб для миття волосся. Етимологічний словник додає, що в українську мову слово “шампунь” потрапило з англійської, а туди – з мови гінді.
В гінді дієслово “chāmpnā” означає “масажувати, тиснути, мити голову”. На індійському субконтиненті з давніх часів виготовляли спеціальні рослинні засоби з додаванням ароматичних олій для щоденного догляду за тілом і волоссям, і відповідно, мали для них спеціальні назви.
Саме з Індії англійські колонізатори та торговці запозичили не лише ці засоби, але й звички щоденного миття та використання косметики з приємними запахами. Звичайно, разом з цими запозиченнями прийшли й назви, які адаптували під англійську мову.
Таким чином, слово “шампунь”, яке в українську мову потрапило з англійської, має індійське коріння.
Що стосується роду, то українські словники однозначно вказують, що слово “шампунь” – чоловічого роду.
В однині:
- шампунь;
- шампуню;
- шампуню, шампуневі;
- шампунь;
- шампунем;
- на/у шампуні;
- шампуню.
У множині:
- шампуні;
- шампунів;
- шампуням;
- шампуні;
- шампунями;
- на/у шампунях;
- шампуні.
У словосполученнях це слово вживається так:
- мию голову шампунем;
- придбала новий шампунь;
- мені порадили хороший шампунь;
- цей шампунь мені не підходить;
- обираю між двома шампунями.
